Фаленопсис Манна

вид рослин
Фаленопсис Манна
Phalaenopsis mannii (Rchb.f 1871). Ботанічна ілюстрація із книги J. D. Hooker «A Century of Indian Orchids» 1895 р.
Phalaenopsis mannii (Rchb.f 1871). Ботанічна ілюстрація із книги J. D. Hooker «A Century of Indian Orchids» 1895 р.
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Орхідні (Orchidaceae)
Підродина: Epidendroideae
Триба: Вандові (Vandeae)
Підтриба: Aeridinae
Рід: Фаленопсис (Phalaenopsis)
Підрід: Polychilos
Sectio: Polychilos
Вид: Фаленопсис Манна
Phalaenopsis mannii Rchb.f.,1871
Посилання
Вікісховище: Phalaenopsis mannii
Віківиди: Phalaenopsis mannii
EOL: 1135547
IPNI: 650565-1

Фаленопсис Манна[1] — епіфітна трав'яниста рослина родини орхідних.

Вид не має усталеної української назви. В україномовних джерелах зазвичай використовується наукова назва Phalaenopsis mannii.
Англійська назва — Mann's Phalaenopsis.

Синоніми

ред.

Природничі варіації

ред.
  • Phalaenopsis mannii forma flava (пелюстки жовтого кольору, губа жовта з білим).

Біологічний опис

ред.

Моноподіальний епіфіт середніх розмірів.
Стебло укорочене, приховане основами 4-5 листків. Коріння товсте, довге, гладеньке.
Листя сукулентне, світло-зелене з коричневими плямами найпомітнішими біля основи, вузьке і щільне, довжиною 20-35 см, шириною 4-7 см.
Квітконіс китицеподібний або метельчатий, багатоквітковий. Добре розвинені рослини щорічно утворюють до 5 квітконосів. Загальна тривалість цвітіння до 2-3 місяців.
Квіти в діаметрі близько 4 см, зі слабким ароматом, воскової текстури, зірчастої форми, пелюстки жовті або біло-жовті, поцятковані коричневими плямами різної форми. Губа біла з пурпурно-бузковим, колонка жовта. Квітки тримаються 15-25 днів.

Ареал, екологічні особливості

ред.

Східна частина індійських Гімалаїв, Ассам, Непал, Бутан, Сіккім, М'янма, південь Китаю і В'єтнам (Cao Bang, Ha Giang, Son La, Thanh Hoa).
На стовбурах і гілках дерев у вологих вічнозелених тропічних лісах на висотах від 350 до 1500 метрів над рівнем моря. Віддає перевагу вологі місцеперебування в заплавах струмків та річок. Квітне переважно навесні.
На більшій частині ареалу виду зима характеризується нижчими температурами і мінімальною кількістю опадів.
У природі рідкий. Відноситься до числа видів, що охороняються (другий додаток CITES).

Історія опису

ред.
 
Phalaenopsis mannii (Rchb.f 1871). Ботанічна ілюстрація з книги «Xenia Orchidacea» 1900 р.

Першовідкривачем рослини є німецький колекціонер орхідей Густав Манн, який працював у лісовому департаменті адміністрації Індії. Рослину знайдено в травні 1868 року.

За гербарних зразків в 1871 році новий вид описав професор Генріх Райхенбах. Назва рослині дана на честь першовідкривача.
Пізніше цей вид був виявлений в Бірмі в районі Бохалл і описаний як Phalaenopsis boxallii. В наш час[коли?] Ph. boxallii вважається синонімом Phalaenopsis mannii.

У культурі

ред.
 

У культурі вважається не складним. Температурна група — від холодної до теплої. У деяких частинах ареалу, зокрема в Гімалаях денні температури влітку від 25 до 30 °C, взимку від 17 до 25 °C. Нічні температури влітку 18-23°C, взимку 7-15°C. В інших частинах ареалу клімат помітно м'якше. Це говорить про значну толерантність виду до температурних умов.
Для нормального цвітіння обов'язковий перепад температур день/ніч у 5-10°C.

Вимоги до світла: 800—1000 FC, 8608-10760 lx[2].

Вираженого періоду спокою не має. Взимку полив і температуру трохи скорочують, що сприяє ряснішому весняного цвітіння.

Загальна інформація про агротехніку у статті Фаленопсис.

Вид використовується в гібридизації.

Первинні гібриди

ред.
  • Aurelien — mannii х maculata (Luc Vincent) 1993
  • Arnes Ulfers — mannii х lobbii (Johannes Werner) 2003
  • Bronze Maiden — schilleriana х mannii (Mrs Lester McCoy) 1964
  • Essence Zusan — mannii х lindenii (Shih-Fong Chen) 1996
  • Hargianto — mannii х sumatrana (Atmo Kolopaking) 1986
  • Hymen — lueddemanniana х mannii (Veitch) 1900
  • Isabelle Dream — mannii х wilsonii (Luc Vincent) 1999
  • Jazz Man — mannii х javanica (Jones & Scully) 1982
  • Linda Cheok — mannii х equestris (Cheok Jiak Kim (Mrs Lester McCoy)) 1964
  • Little Green — mannii х gibbosa (Luc Vincent) 2003
  • Malacea — violacea х mannii (Fredk. L. Thornton) 1970
  • Mambo — amboinensis х mannii (Fredk. L. Thornton) 1965
  • Man Force — mannii х floresensis (Hou Tse Liu) 2002
  • Manbriata — mannii х fimbriata (Fredk. L. Thornton) 1968
  • Mancervi — mannii х cornu-cervi (Fredk. L. Thornton) 1967
  • Mannicata — mannii х fuscata (LB Kuhn) 1966
  • Manniphil — mannii х philippinensis (Luc Vincent) 2002
  • Mannosa — mannii х venosa (Paphanatics UnLtd (Stewart Orchids)) 1991
  • Margie Lane — mannii х micholitzii (Fredk. L. Thornton) 1970
  • Merryman — mariae х mannii (Dr Henry M Wallbrunn) 1985
  • Parma — mannii х parishii (Bertil Norrsell) 1971
  • Paul Vincent — mannii х inscriptiosinensis (Luc Vincent) 1999
  • Rosie Clouse — gigantea х mannii (Fort Caroline Orchids Inc. (Dr Henry M Wallbrunn)) 1971
  • Sandman — mannii х sanderiana (Fredk. L. Thornton) 1967
  • Stuartiano-Mannii — mannii х stuartiana (Veitch) 1898
  • Thor-Flame — amabilis х mannii (Fredk. L. Thornton (Mrs Lester McCoy)) 1963
  • Без назви — mannii х chibae (Hou Tse Liu) 2008

Хвороби та шкідники

ред.

Джерела

ред.
  • Blume CL, Bijdragen tot de flora van Nederlandsch Indië 7: 294. 1825.
  • Christenson, E. A. 2001. Phalaenopsis: a monograph. (Monog Phalaenopsis) 87-90.
  • Pearce, N. R. & P. J. Cribb. 2002. The orchids of Bhutan. (Orch Bhutan)
  • Pradhan GM, 1977, The natural conditions of Phalaenopsis mannii and Phalaenopsis parishii (with notes on their jungle mimics). Orchid Dig. 41. (3): 94 — 97
  • Seidenfaden, G. 1992. The orchids of Indochina. Opera botanica vol. 114. (Orch Indochina)
  • Sweet HR, 1972, Observations on the genus Phalaenopsis: part 10. Phalaenopsis cornu-cervi and P.mannii. Orchid Dig. 36. (5): 167—168

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Російська назва цього виду використовується в книзі Черевченко Т. М. Тропічні і субтропічні орхідеї. — Київ: Наукова думка, 1993.
  2. 版权所有请勿 任意 转载. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 30 травня 2011.