Уруччя (станція метро)

Уруччя
	Мінський метрополітен
Загальні дані
Тип	колонна двопрогінна мілкого закладення
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	102 м
Дата відкриття	7 листопада 2007
Архітектор(и)	В.Телепнєв, Н.Ніколаєвич, за участю О.Телепнєвої
Пересадка на	А: 15, 15д, 27, 31, 33, 77, 80, 86, 89э, 99, 113с, 139, 153, 153д, 155, 172э, 300э; ; Тр 2, 37, 41, 61, 62
Виходи до	просп. Незалежності, вул. Руссіянова, вул. Шафарнянська, вул. Ложинська, вул. Острошицька, вул. Старинівська
Час відкриття	5:51
Час закриття	2:16
Код станції	124

Координати: 53°56′45″ пн. ш. 27°41′23″ сх. д. / 53.94583° пн. ш. 27.68972° сх. д. / 53.94583; 27.68972

Уру́ччя (біл. Уру́чча) — кінцева станція Московської лінії Мінського метрополітену, наступна станція після «Борисовського тракту» (відстань між станціями становить 1750 м). Станція розташована в центрі мікрорайону Уруччя (північно-східна частина міста). Перша станція метрополітену, яка розташована за межею Мінської кільцевої дороги. Будівництво почалося у 2001 році, станція відкрита 7 листопада 2007 року^[1].

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Уруччя (значення).

Московська лінія (Мінськ)

Легенда

Архітектура станції ред.

Колонна двопрогінна мілкого закладення з однією острівною платформою. Станція з колійним розвитком - 6-стрілочні оборотні тупики в кінці лінії.

Стіни облицьовані білим мармуром. Кольорова гамма станції яскрава - серед спокійних і холодних кольорів білого мармуру дуже яскраво виглядають блакитні лінії на стінах, та жовта стеля. Взагалі, станція виконана у стилі хай-тек.

Ескалатори на станції відсутні. Є ліфт, розроблений для інвалідів. Станція має два виходи. Архітектори - Телепнєв та Ніколаєвич.

Пересадки ред.

Автобус: 15, 15д, 27, 31, 33, 77, 80, 86, 89э, 99, 113с, 139, 153, 153д, 155, 172э, 300э;
Тролейбус: 2, 37, 41, 61, 62

Археологічні знахідки ред.

15 вересня 2006 року при будівництві станції, на глибині восьми метрів була знайдена кістка довжиною 1 метр и шириною 30 см. Спочатку вважалося, що це були знайдені залишки мамонта, але вже скоро було виявлено, що це залишки лісового слона^[2].