Уреклян Габріель Аркадійович

Габріе́ль Арша́кович (Арка́дійович) Урекля́нц (Урекля́н) (вірм. Ուրեկլյանց Գաբրիել Արշալույսի; рос. Габриэль Аркадьевич Уреклян; Самарканд, Російська імперія, 15 грудня 189930 червня 1945, Москва, СРСР) — вірменський журналіст, письменник радянських часів. Разом із Сергієм Михалковим написав слова до Державного гімну СРСР (1945)[4]. Має псевдонім Ель-Регіста́н (рос. Эль-Регистан).

Уреклян Габріель Аркадійович
Ім'я при народженні вірм. Գաբրիել Արշակի Ուրեկլյան
рос. Габриэль Аршакович Уреклян
Народився 15 грудня 1899(1899-12-15)[1][2][3]
Самарканд, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія[2][3]
Помер 30 червня 1945(1945-06-30)[2][3] (45 років)
Москва, СРСР[2][3]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність вірмени[2][3]
Діяльність письменник, журналіст, сценарист
Заклад Uzbekistanskaya pravdad[2] і Известия[2]
Мова творів російська[2]
Magnum opus Гімн СРСР[2]
Діти Garold Registand
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія ред.

 
Могила Габріеля Урекляна на Новодівичому цвинтарі в Москві.

Габріель Уреклян народився 15 грудня 1899 року в Самарканді (за іншими джерелами — у Тбілісі) у вірменській родині. Батько — керівник Самаркандської контори Східного товариства, згодом керував Самаркандським відділенням Сибірського торговельного банку. Свій літературний псевдонім утворив від скорочення імені Габріель — Ель та архітектурного ансамблю Самарканда — площі Регістан.

Починав журналістську кар'єру в газетах «Правда Сходу», «Узбекистанська правда». Брав участь у кампанії проти архієпископа Луки (Войно-Ясенецького).

На початку 1930-х переїхав до Москви та став кореспондентом газети «Известия», писав фейлетони, нариси, подорожні нотатки (Біломорканал, Балхаш, Караганда, Тянь-Шань, Кузбас, Магнітка, Сталінградський тракторний завод, Уралмаш, Сібмаш). Брав участь у Каракумському автопробігу, арктичних перельотах. Знав декілька східних мов. У роки німецько-радянської війни був фронтовим кореспондентом газети ВПС «Сталинский сокол», капітан.

У 1943 році спільно з Михалковим та Олександровим написав Гімн СРСР.

Автор сценарію кінофільму «Джульбарс» (1936).

Автор книг «Незвичайна подорож», «Слідопити далекої Півночі», «Сталевий кіготь», «Великий Ферганський канал» (1939), «Москва — Каракум — Москва».

Батько поета Гарольда Регістана (28 квітня 19244 листопада 1999).

Помер 30 липня 1945 року в Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі.

Твори ред.

  • Москва — Каракум — Москва. — М., 1934 (у співавторстві з Л. Бронтманом)
  • На землі племені йомудів. — М., 1934 (у співавторстві з Л. Бронтманом)
  • Про кохання та гордість. — Таш., 1934
  • Надзвичайна подорож. — М., 1936
  • Слідопити далекої Півночі. — М. — Л., 1937 (у співавторстві з Д. Дебабовим)
  • Великий Ферганський канал. — М., 1939
  • Сталевий кіготь. — М. — Л., 1940

Нагороди ред.

  • орден Вітчизняної війни 2 ступеня
  • орден Червоної Зірки

Примітки ред.

Посилання ред.