Уреклян Габріель Аркадійович
Габріе́ль Арша́кович (Арка́дійович) Урекля́нц (Урекля́н) (вірм. Ուրեկլյանց Գաբրիել Արշալույսի; рос. Габриэль Аркадьевич Уреклян; Самарканд, Російська імперія, 15 грудня 1899 — 30 червня 1945, Москва, СРСР) — вірменський журналіст, письменник радянських часів. Разом із Сергієм Михалковим написав слова до Державного гімну СРСР (1945)[4]. Має псевдонім Ель-Регіста́н (рос. Эль-Регистан).
| Уреклян Габріель Аркадійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні |
вірм. Գաբրիել Արշակի Ուրեկլյան рос. Габриэль Аршакович Уреклян | |||
| Народився |
15 грудня 1899[1][2][3] Самарканд, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія[2][3] | |||
| Помер |
30 червня 1945[2][3] (45 років) Москва, СРСР[2][3] | |||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Національність | вірмени[2][3] | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, сценарист | |||
| Заклад | Uzbekistanskaya pravdad[2] і Известия[2] | |||
| Мова творів | російська[2] | |||
| Magnum opus | Гімн СРСР[2] | |||
| Діти | Garold Registand | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
     | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Габріель Уреклян народився 15 грудня 1899 року в Самарканді (за іншими джерелами — у Тбілісі) у вірменській родині. Батько — керівник Самаркандської контори Східного товариства, згодом керував Самаркандським відділенням Сибірського торговельного банку. Свій літературний псевдонім утворив від скорочення імені Габріель — Ель та архітектурного ансамблю Самарканда — площі Регістан.
Починав журналістську кар'єру в газетах «Правда Сходу», «Узбекистанська правда». Брав участь у кампанії проти архієпископа Луки (Войно-Ясенецького).
На початку 1930-х переїхав до Москви та став кореспондентом газети «Известия», писав фейлетони, нариси, подорожні нотатки (Біломорканал, Балхаш, Караганда, Тянь-Шань, Кузбас, Магнітка, Сталінградський тракторний завод, Уралмаш, Сібмаш). Брав участь у Каракумському автопробігу, арктичних перельотах. Знав декілька східних мов. У роки німецько-радянської війни був фронтовим кореспондентом газети ВПС «Сталинский сокол», капітан.
У 1943 році спільно з Михалковим та Олександровим написав Гімн СРСР.
Автор сценарію кінофільму «Джульбарс» (1936).
Автор книг «Незвичайна подорож», «Слідопити далекої Півночі», «Сталевий кіготь», «Великий Ферганський канал» (1939), «Москва — Каракум — Москва».
Батько поета Гарольда Регістана (28 квітня 1924 — 4 листопада 1999).
Помер 30 липня 1945 року в Москві. Похований на Новодівичому цвинтарі.
Твори ред.
- Москва — Каракум — Москва. — М., 1934 (у співавторстві з Л. Бронтманом)
- На землі племені йомудів. — М., 1934 (у співавторстві з Л. Бронтманом)
- Про кохання та гордість. — Таш., 1934
- Надзвичайна подорож. — М., 1936
- Слідопити далекої Півночі. — М. — Л., 1937 (у співавторстві з Д. Дебабовим)
- Великий Ферганський канал. — М., 1939
- Сталевий кіготь. — М. — Л., 1940
Нагороди ред.
- орден Вітчизняної війни 2 ступеня
- орден Червоної Зірки
Примітки ред.
- ↑ International Music Score Library Project — 2006.
- ↑ а б в г д е ж и к Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г д Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 408.
- ↑ Михалков С. В. Сталин гимн одобрил // Огонёк. 2007. № 10. 5—11 марта.
Посилання ред.
- Эль-Регистан (Габриэль Уреклян) на сайті IMDb (англ.)
- Панасенко, Наталья. Маленький гигант большого гимна // Московский комсомолец. — 2003. — 5 декабря.
- Галанина-Эль-Регистан, Валентина Григорьевна [: вдова поэта Регистана] В соавторстве со Сталиным // Независимая газета. 2003. 26 сентября.
- Статья в газете «Известия» об Эль-Регистане.