Відкрити головне меню

Урве́нна — село в Україні, у Здолбунівському районі Рівненської області. Центр Урвенської сільської ради[4]. Населення становить 478 осіб[1]. Розташоване за 10 км від Здолбунова[4] і за 20 км від Рівного[2].

село Урвенна
Urvenna gerb.png Urvenna prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Здолбунівський
Рада/громада Урвенська сільська рада
Код КОАТУУ 5622687601
Основні дані
Перша згадка 1497[2][3][4]
Населення 478[1]
Площа 6,958[1] км²
Густота населення 68,7[1] осіб/км²
Поштовий індекс 35715[1]
Телефонний код +380 3652[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°26′44″ пн. ш. 26°14′44″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
210[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 35715, Рівненська обл., Здолбунівський р-н, с. Гільча-Друга, вул. Першотравнева, 65а, тел. 5-70-42[1]
Карта
Урвенна. Карта розташування: Україна
Урвенна
Урвенна
Урвенна. Карта розташування: Рівненська область
Урвенна
Урвенна
Мапа

У селі нараховується 139 дворів, є інтернат для інвалідів, клуб, крамниця, тваринна ферма КСП «Колос»[5].

НазваРедагувати

Назва Урвенна походить від болотища Урва на східній околиці села[2][3]. Село також було відоме як Урвена[6][5], Урвенка[6][5], згадувалося також як Урвіаня[2] (Урв'яня[5]), Урванна[5], Урвяна[5], Гурвена[5].

ІсторіяРедагувати

Урвенна вперше згадується в акті 30 вересня 1497 року як Урвіаня[2][3], коли в замку поблизу села Топорище (сьогодні Житомирська область) великим литовським князем Олександром Урвенна серед інших поселень була надана дарчою грамотою гетьманові Костянтину Острозькому[5].

Село згадується під назвою Урвяна в 1583 році в поборовиму реєстрі Луцького повіту як власність маршала волинської землі, князя Костянтина Острозького, яка платила від 7 «димів», 1 города, 5 «підсудків» (волосних чиновників)[6][5]. Пізніше село належало Порчинським[6]. На початку XIX століття власником села був маршалок рівненського повіту Віталіс Порчинський[7]. Згідно з актом 1596 року в Урвенній будувався новий дворовий палац, поблизу якого створювали паркові алеї, прокладали «тверду дорогу» до Лідави, «теребили» чагарники для паркових насаджень, оновлювали сад[5].

Село згадується декілька разів в актах під час національно-визвольної війни 1648—1654 років у зв'язку із сутичками дворових дозорців з козацько-селянськими загонами[5]. Урвенна згадується після 1667 року в списку постраждалих від війни сіл як поселення з лише 5 заселеними дворами[5].

За даними 1889 року село мало крамничку, деревообробну майстерню, смолокурню, фільваркові атрибути та було єпархіально підпорядковане Гільчі Першій[5]. У січні 1918 року на певний час було зайняте радянським військами[4].

Під час Другої світової війни село входило до підрайону № 20 районного проводу № 9 «Земля» ОУН[8]. 32 мешканці Урвенни воювали в складі Червоної армії під час Німецько-радянської війни[4].

Згідно з довідником 1947 року в Урвенній була сільська рада з приналежними до неї чотирма хуторами[5]. Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) у селі були клуб, бібліотека, дільнична лікарня, відділення зв'язку з автоматичною телефонною станцією[4].

НаселенняРедагувати

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 468 осіб[9], 100 % населення вказали своєї рідною мовою українську мову[10].

Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) населення тоді складало 637 осіб, було 172 двори[4].

КультураРедагувати

У селі розташований руїни невеликого палацу[2], у центрі села є сильно пошкоджений заїзд середини XIX століття[3]. Крім того, у селі споруджено обеліск загиблим у Німецько-радянській війні[4].

ПалацРедагувати

Цей невеликий палац та парк довкола нього був створений на початку XIX століття власником села, маршалком місцевої шляхти Віталісом Порчинським[2][3]. Будівництво палацу було закінчено близько 1828 року[3]. Малюнки палацу робили Генріх Пеєр[de] та, дещо пізніше, Наполеон Орда[7].

« [Палац в Урвенній] гримів на всю околицю — як через милу оку архітектуру, так і через внутрішнє оздоблення, що разом з англійським парком, що оточував палац, складало прегарну єдність, гарно утримувалося »

Шимон Конопацький, 1827[2][3]

У минулому це була двоповерхова споруда в стилі класицизму. У центрі містився 4-колонний портик. Колони іонічного ордеру по центру перетиналися балконом другого поверху. Весь будинок був накритий високим дахом. Перед головним фасадом розташовувався парк. Заїжджали на територію через арковий мурований місток. У першій половині XIX століття за невідомих обставин збудували ще один корпус біля палацу[7].

У 1879 році після того, як Омельчинські, тогочасні власники села, емігрували в Париж, сільський маєток був розпарцельований (розподілений) серед чеських колоністів, зокрема палац був розділений між двома їхніми родинами[2][3].

Ймовірно, палац існував аж до Другої світової війни[2][3]. У післявоєнний час до палацу зроблена добудова, а на місці парку зведені нові будинки. Сьогодні палац використовується як житловий будинок, другий корпус сильно пошкоджений та продовжує руйнуватися[7].

РелігіяРедагувати

У східній частині села розташована церква Казанської Ікони Богоматері, збудована в 1994 році[3][5]. 20 січня 2019 року громада села на парафіяльних зборах одноголосно прийняла рішення про перехід до Православної церкви України. До цього сільська громада належала до Української православної церкви Московського патріархату[11].

За припущенням історика Ігоря Тесленка Урвенна в другій половині XVI — на початку XVII століття входила до приходу села Гольче Острозької волості[12].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж Облікова картка с. Урвенна. Верховна Рада України. 
  2. а б в г д е ж и к л Анастасія Бондар (04.01.2017). Мандруй і знай свій рідний край: Урвенна. http://rivne1.tv/. Рівне 1. Процитовано 21 січня 2019. 
  3. а б в г д е ж и к л Урвенна. http://www.castles.com.ua/. Замки та храми України. Процитовано 21 січня 2019. 
  4. а б в г д е ж и Степанов Л. С. Урвенна // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 342.
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с Урвенна. http://zdolbuniv.info/. Інформаційне видання міста Здолбунова. Архів оригіналу за 9 вересень 2011. Процитовано 21 січня 2019. 
  6. а б в г Урвена // Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 480.
  7. а б в г Палаци Волині: незнана Урвенна. http://www.hroniky.com/. Хроніки Любарта. 16 грудня 2016. Процитовано 21 січня 2019. 
  8. Марчук, І. Структура ОУН на Волині у період Другої світової війни // Український визвольний рух: наук. зб.. — Львів, 2004. — С. 196-204.
  9. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056_ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018. 
  10. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 28 грудня 2018. 
  11. Новини Рівного - чаРівне. На Рівненщині друга парафія перейшла до ПЦУ. http://charivne.info/. чаРівне. 20.01.2019. Процитовано 21 січня 2019. 
  12. Тесленко І. Парафіяльний поділ та церковне землеволодіння в Острозькій волості за часів Василя-Костянтина Острозького (1574-1608) // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Історичні науки.. — 2008. — Вип. 13. — С. 205-211.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати