Ульріх фон Віламовіц-Меллендорф

Ульріх фон Віламовіц-Меллендорф (нім. Ulrich von Wilamowitz-Moellendorff; 22 грудня 1848, провінція Позен — 25 вересня 1931, Берлін) — німецький філолог-класик і історик античної культури. Професор, доктор філософії (Dr. phil.), Професор класичної філології Берлінського університету в 1897—1929 роках. Академік, почесний доктор.

Ульріх фон Віламовіц-Меллендорф
нім. Ulrich von Wilamowitz-Moellendorff
Народився22 грудня 1848(1848-12-22)[1][2][…]
Марковіце, Ґміна Стшельно, Моґіленський повіт, Куявсько-Поморське воєводство, Республіка Польща
Помер25 вересня 1931(1931-09-25)[1][2][…] (82 роки)
Берлін, Вільна держава Пруссія
·злоякісна пухлина
ПохованняРеспубліка Польща
Країна Королівство Пруссія
 Німеччина[4]
Діяльністькласичний філолог, викладач університету, класицист, політик, перекладач
Галузьантикознавство
Alma materБоннський університет, Школа Пфорта, Університет Фрідріха-Вільгельма[d] і HU Berlin
Науковий ступіньдоктор філософії (14 липня 1870) і доктор габілітований (30 липня 1875)
ВчителіOtto Jahnd
Відомі учніWerner Jaegerd, Karl Lessingd, Georg Knaackd, Едвард Шварц, Siegfried Jacobsohnd, Karl Mittelhausd, Wolfgang Schadewaldtd, Werner Peekd, Eduard Fraenkeld, Hermann Fränkeld, Otto Regenbogend, Paul Maasd, Wilhelm Crönertd, Otto Kernd, Carl Fredrichd, Friedrich Hiller von Gaertringend, Eva Sachsd, Ida Kappd, Günther Klaffenbachd, Hermann Teuchertd, Paul Friedländerd, August Frickenhausd, Max Pohlenzd, Гуго Вілльріхd, Friedrich Spirod, Karl Reinhardtd, Hans Joachim Metted, Albert Rehmd, Walther Kranzd, Hildebrecht Hommeld, Johannes Geffckend, Вільгельм Гарткеd, Otto Skutschd, Friedrich Solmsend, Richard Harderd, Ernst Maassd, Richard Wünschd, Erich Bethed, Johannes Mewaldtd, Ludolf Maltend, Bruno Rappaportd, Johannes Toepfferd, Adolf Schultend, Gottfried von Lückend, Erich Bessel-Hagend, Erich Frankd, Eduard Liscod, Willy Theilerd, Ioannis Sykutresd, Friedrich Zuckerd, Jakob Escher-Bürklid, Franz Richterd, Max Wellmannd, Friedrich Klingnerd, Ernst Kappd, Wolfgang Passowd, Paul Viereckd, Georg Wentzeld, Paul Riewaldd, Carl Rothed, Friedrich Müllerd, Hermann Schultzd, Walther Abeld, Peter von der Mühlld, Wilhelm Capelled, Erwin Wolffd, Rudolf Keydelld, Franz Beckmannd, Emil Jacobsd, Moshe Schwabed, Franz Egermannd, Wilhelm Riemschneiderd, Otto Jessend, Adolf Boernerd, Karl Münscherd, Charles Oscar Brinkd, Werner Kapplerd, Friedrich Walter Lenzd, Karl Kunstd, Rudolf Schneiderd, Hans Wegehauptd, Carl Kappusd, Hermann Osternd, Theodor Bögeld, Hans Gossend, Georg Dittmannd, Frederik Poulsend, Gertrud Herzog-Hauserd, Гелен Гомеєрd, Hugo Rabed, Hans Graevend, Richard Gaeded, Hans von Arnimd, Bruno Keild, Wilhelm Schulzed, Ludwig Traubed, Бото Ґреф, Carl Wilhelm Vollgraffd, Edward Fitchd, Felix Jacobyd, William Linn Westermannd, Grace Macurdyd, Paul Jacobsthald і Hans Möbiusd
Знання мовфранцузька, латина, давньогрецька і німецька[1][5]
ЗакладГрайфсвальдський університет, Університет Фрідріха-Вільгельма[d], Геттінгенський університет і HU Berlin
Учасникфранцузько-прусська війна
ЧленствоПрусська академія наук, Academy of Science for Public Utilityd, Австрійська академія наук, Німецький археологічний інститут, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук (1897), Російська академія наук, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Шведська королівська академія наук, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства (1931)[6], Угорська академія наук, Національна академія дей-Лінчей, Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd, Геттінгенська академія наук (1918), Геттінгенська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Society of Sciences in Lundd і Graecad
Посадаmember of the Prussian House of Lordsd
РідMöllendorfd
РодичіТеодор Моммзен і Karl Mommsend
Брати, сестриHugo von Wilamowitz-Moellendorffd
Діти (7)Tycho von Wilamowitz-Moellendorffd
Нагороди

Життєпис

ред.

Народився у дворянській сім'ї в родовому маєтку Марковіц у Великопольській провінції Позен у Пруссії.

У 1862—1867 роках навчався у престижній гімназії Шульпфорті. Потім здобув вищу освіту в 1867—1869 роках в Боннському і в 1869—1870 роках — в Берлінському університетах. Захистив докторську дисертацію в 1870 році.

У 1870—1871 роках брав участь гренадером у Франко-пруській війні. У 1872—1874 рр. подорожував по Італії і Греції.

З поверненням до Німеччини викладав класичну філологію: приват-доцент Берлінського університету (зимовий семестр 1874/75 — зимовий семестр 1875/76), професор університетів: Грейфсвальда (літній семестр 1878 — літній семестр 1883), Геттінгена (зимовий семестр 1883/84 — зимовий семестр 1896/97), Берліна (літній семестр 1897 — літній семестр 1929).

Політично був принциповим консерватором, був близький до німецького імператорського двору. У роки Першої світової війни займав яскраво виражену націоналістичну позицію, брав участь у складанні та підписанні громадських маніфестів на захист німецької політики. Надалі для нього характерне неприйняття листопадової революції 1918 року і ностальгія по старому режиму.

Серед його учнів був відомий дослідник стародавньої Іберії Адольф Шультен та ін.

Примітки

ред.

Посилання

ред.