Класична філологія — розділ філології, який займається вивченням обох так званих «класичних» мов: давньогрецької та латини, а також літератури Давньої Греції та Давнього Риму. Таким чином класична філологія складається з грецистики (давньогрецької філології) та латиністики (латинської філології). Класична філологія поряд з археологією та історією античного світу є частиною антикознавства.

Класична філологія
Протилежне неофілологіяd
Пов'язане зображення

Термін ред.

Термін класична філологія є доволі новим. Уперше в англомовному світі термін classical на позначення літературних здобутків античності почали вживати в XVI столітті. У німецькому культурному просторі це було значно пізніше. Термін «класична філологія» (klassische Philologie) уперше виник 1792 року у працях німецького філолога Ердуїна Юліуса Коха, що працював у Галле. У покажчику лекцій Тартуського університету за 1803 рок уперше фігурує предмет, що називається «altclassische Philologie» (давньокласична філологія)[1].

Предмет дослідження ред.

Класична філологія вивчає мовні та літературні пам'ятки Давньої Греції та Риму починаючи з перших відомих творів давньогрецької літератури (Гомер, Гесіод) VIII століття до н. е. й до зникнення літератури пізньої античності близько 600 року.

Особливістю класичної філології є те, що на відміну від літертурознавства, яке досліджує нові літератури, предметом філологів-класиків є не лише вивчення античної лірики, епіки та драматургії, але й текстів античної філософії, історіографії і навіть природничих наук.

До сфери класичної філології не належить вивчення повсякденних текстів нелітературного змісту, що збереглися у вигляді написів на різних предметах, папірусів та монет. Цими текстами займаються відповідно епіграфіка, папірологія та нумізматика. Спорідненими з класичною філологією є такі дисципліни, як візантиністика та середньовічна латинська філологія (неолатиністика).

Примітки ред.

  1. Carl Joachim Classen: Über das Alter der «Klassischen Philologie»; in: Hermes 130 (2002), S. 490–497

Кафедри класичної філології в Україні ред.

Див. також ред.

Література ред.

  • Лучканин, Сергій Мирославович. Нариси з історії класичної філології: навч. посібник для магістрантів і студ. від-ня класичної філології / С. М. Лучканин ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Інститут філології. Кафедра загального мовознавства і класичної філології. — К. : Науковий світ, 2004. — 202 с. — Бібліогр.: с. 194—199.
  • Класична філологія у ХХІ ст.: здобутки та перспективи: матеріали Всеукраїнських наукових читань, присвячених 90-річчю від дня народж. проф. каф. клас. філол. Віталія Петровича Маслюка, (Львів, 28 трав. 2010 р.) / Львів. нац. ун-т ім. І. Франка, Ф-т інозем. мов, Каф. клас. філол. ; [редкол.: А. О. Содомора та ін.]. — Л. : ЛНУ ім. І. Франка, 2011. — 139 с. — Бібліогр. в кінці ст.
  • Класична філологія в контексті сучасності: матеріали Міжнар. наук.-метод. конф. (6-7 жовтня 2011 р.) / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, Філол. ф-т, Каф. румун. та класич. філол. — Чернівці: Рута, 2011. — 160 с.
  • Павленко Л. Українська класична філологія: бібліографія, історія, персоналії (XVIII—XX століття): довідник / Л. Павленко, Л. Звонська. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2014. — 319 с.
  • Неперервна філологія: класичні, візантинологічні та неоелліністичні студії в Україні ХХ століття / Н. Ф. Клименко, У. В. Головач, Л. В. Павленко; відп. ред.: Н. Ф. Клименко; Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ін-т філології, Укр. католицький ун-т, Каф. класичних, візантійських і середньовічних студій. — Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2014. — 270 с.

Посилання ред.