Уккермарк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Уккермарк (значення).

Уккермарк (марка Уккер; пол. Marchia Wkrzańska; фр. Marche de l'Ucker, L’Uckermark; лат. vker Marckh, terra ukera, provincia Vcra, ukerlant; нім. Ukermark^[1]) — територія, яка в документах спочатку згадувалася як Terra ukera (земля укра) і тільки з XV століття її стали називати Ukermark — Марка Укер. Це історичний регіон, тепер земля Бранденбург в Німеччині, а раніше ця марка знаходилася на північний захід від м. Щецина, в минулому відокремлена від основної частини Бранденбургу Курмархії (пол. Kurmarchia, нім. Kurmark). Назва вказаного регіону походить від слов'янської назви головної річки цієї області — Укра (пол. Wkry, нім. Ucker) теренів племені украни.

У XIII-XV століттях регіон кілька разів змінював господарів між Герцогством Померанією та Бранденбурзькою маркою. Остаточно відокремилася від Померанії після Вкранської війни 1425–1427 рр. З 1701 в межах Пруссії, з 1871 Німеччини. Назва нинішнього району Укермарк зі столицею в Пренцлау відноситься до Марки Вкра.

Головні міста: Пренцлав (пол. Przęcław), столиця укранів; Шведт на р. Одрі (н.-луж. Schwedt nad Wódru, Swjecje, пол. Świecie, нім. Schwedt/Oder); Ангермюнде (пол. Węgryujście, Dobrzyniec, нім. Angermünde).

У 1465 році у звіті «Codex Diplomaticus Brandenburgensis» згадане вперше як «vker Marckh»^[2]^[3] (Марка Укер).

Історія ред.

Мегалітова гробниця Пехберга бронзової доби поряд з Воссбергом

Рання історія ред.

У льодовиковий період льодовики сформували ландшафт регіону. Зміна клімату залишила горбисту місцевість з кількома озерами, утвореними таненням льоду, і люди почали заселяти територію. Виникли мегалітичні культури, а потім германські культури.

Украни, полабське плем'я ред.

З VI–XII століть полабські слов'яни, що мігрували зі Східної Європи, рушили на захід до пізнішого Укермарка. Слов'яни, що заселили terra U(c)kera (Uckerland, пізніше Uckermark), стали називатися укранами (Ukranen, Ukrer, Ukri, Vukraner).^[4] Територія їхнього поселення була зосереджена навколо озер Оберукерзеє та Унтерукерзеє біля джерела річки Укер.

Примітки ред.

↑ Укрмарка (Ukermark) на карті Бранденбургу 1320—1415 років [Архівовано 22 січня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
↑ Adolph Friedrich Riedel: Codex diplomaticus Brandenburgensis, Sammlung der Urkunden, Chroniken und sonstigen Quellenschriften für die Geschichte der Mark Brandenburg und ihrer Regenten. Vgl.Bd 3, S. 365 Sammlung zur Uckermark (нім.)
↑ Codex Diplomaticus Brandenburgensis A XXI 328 (лат.)
↑ Materna, p. 29

Джерела ред.

Ingo Materna, «Brandenburgische Geschichte». Akademie Verlag. Berlin. 1995. (нім.)
Winfried Dittberner: Die Vogelwelt der Uckermark mit dem unteren Odertal und der Schorfheide. Hoyer, Galenbeck/Mecklenburg 1996, ISBN 3-929192-14-4. (нім.)
Lieselott Enders: Die Uckermark. Geschichte einer kurmärkischen Landschaft vom 12. bis zum 18. Jahrhundert. (Veröffentlichungen des Brandenburgischen Landeshauptarchivs Potsdam 28). Weimar 1992, ISBN 3-7400-0805-9. (нім.)
Felix Escher: Uckermark: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 8, LexMA-Verlag, München 1997, ISBN 3-89659-908-9, Sp. 1172. (нім.)
Eberhard Krienke: Uns Uckermark — Sprache und mundartliche Literatur einer Region. Schibri Verlag, Milow 1996, ISBN 3-928878-46-8. (нім.)
Erwin Nippert: Die Uckermark. Zur Geschichte einer deutschen Landschaft. Brandenburgisches Verlags-Haus, Berlin 1996, ISBN 3-89488-103-8. (нім.)
Volker Oesterreich, Hans Rudolf Uthoff: Uckermark und Schorfheide. Stürtz, Würzburg 1998, ISBN 3-8003-1431-2. (нім.)
Kerrin Gräfin von Schwerin: Die Uckermark zwischen Krieg und Frieden 1648—1949. Verlag für Berlin-Brandenburg, Berlin 2005, ISBN 978-3-86650-630-5. (нім.)