Вуйковичі (Підкарпатське воєводство)

Вуйковичі (пол. Ujkowice - Уйковіце) — давнє українське село в Польщі, у гміні Перемишль Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1006 осіб (2011[1]).

Село
Вуйковичі
пол. Ujkowice
Ujkowice - zruinowana cerkiew.JPG
Зруйнована церква в Уйковіцах

Координати 49°50′25″ пн. ш. 22°43′10″ сх. д. / 49.84027777780577395° пн. ш. 22.71944444447177958° сх. д. / 49.84027777780577395; 22.71944444447177958Координати: 49°50′25″ пн. ш. 22°43′10″ сх. д. / 49.84027777780577395° пн. ш. 22.71944444447177958° сх. д. / 49.84027777780577395; 22.71944444447177958

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Перемишльський повіт
Гміна Перемишль
Перша згадка 1424
Населення 1006 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-713
Автомобільний код RPR
SIMC 0608888
Вуйковичі. Карта розташування: Польща
Вуйковичі
Вуйковичі
Вуйковичі (Польща)
Вуйковичі. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Вуйковичі
Вуйковичі
Вуйковичі (Підкарпатське воєводство)

ІсторіяРедагувати

Після захоплення цих земель Польщею Вуйковичі в 13401772 роках входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського. Село згадується в масиві найдавніших документів перемиського суду 2 квітня 1424 р.[2] Попри понад півтисячоліття латинізації та спольщення українців і заселення поляками земель Надсяння українці до Першої світової війни все ж становили більшість у селі. У 1880 р. в селі Вуйковичі Перемишльського повіту в 140 будинках проживали 884 мешканці та в трьох будинках на території панського фільварку проживали 60 осіб (434 греко-католики, 425 римо-католиків і 85 юдеїв).[3] Місцева греко-католицька парафія належала до Радимнянського деканату Перемишльської єпархії.

Після окупації ЗУНР поляками шляхом кривавої війни у 1919—1939 рр. село належало до Перемишльського повіту Львівського воєводства, ґміна Кіньківці. Польська окупаційна влада за міжвоєнний період змінила національний поділ у селі на користь поляків. У 1939 році у Вуйковичах проживало 1470 мешканців, з них 550 українців, 880 поляків і 40 євреїв[4]

В липні 1944 року радянські війська заволоділи селом. Радянські окупанти насильно мобілізували українців-чоловіків у Червону армію. За Люблінською угодою від 9 вересня 1944 року село опинилося в Польщі. Польським військом і бандами цивільних поляків почались пограбування і вбивства, 3 березня 1945 р. банда польських шовіністів (командир — Роман Кісєль «Семп») вбила в селі щонайменше 15 українців, серед них греко-католицького священика Івана Сорокевича з дружиною, пограбувала господарства українців. Селяни гуртувались в загони УПА і відділи самооборони. Українців у 1945 р. добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у 1947 р. під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» було виселено на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[5].

Протягом 1975—1998 років входило до складу Перемишльського воєводства.

У Вуйковичах знаходяться руїни форту часів Першої світової війни та православний паломницький центр — монастир святих Кирила та Мефодія. Станом та травень 2016 року в монастирі з чудотворною іконою Божої Матері «Відрада і утіха» проводяться богослужіння, 24 травня їх здійснив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 528 108 375 45
Жінки 478 97 282 99
Разом 1006 205 657 144

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вуйковичі (Підкарпатське воєводство)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. [[Akta grodzkie i ziemskie]], t. VIII, s. 73. Архів оригіналу за 9 липня 2018. Процитовано 11 жовтня 2019. 
  3. Ujkowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 768. (пол.)
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 57.
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Перемишль. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 24 березня 2018. 
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати