Тітус Дзялинський
Тітус Адам Дзялинський (пол. Tytus Adam Działyński; нар. 24 грудня 1796, Познань — пом. 12 квітня 1861, Познань) — польський аристократ, політичний діяч, меценат, видавець історичних джерел.
| Тітус Дзялинський | |
|---|---|
| пол. Tytus Działyński | |
 | |
| Народився | 24 грудня 1796[1][2][3] Познань, Південна Пруссія, Пруссія[1] |
| Помер | 12 квітня 1861[1][2][3] (64 роки) Познань, Королівство Пруссія[1] |
| Країна | Республіка Польща Російська імперія |
| Діяльність | історик, політик, бібліофіл, колекціонер, economic activist |
| Alma mater | Політехнічна школа |
| Знання мов | німецька і польська |
| Членство | Познанське Товариство приятелів наукd і Варшавське товариство друзів науки |
| Посада | член Палати представників Пруссіїd |
| Рід | Дзялинські |
| Батько | Ksawery Działyńskid |
| У шлюбі з | Gryzelda Celestyna Działyńskad |
| Діти | Jan Kanty Działyńskid, Anna Potockad, Jadwiga Zamoyskad і Q100362048? |
| Нагороди |  |
Біографія
ред.Народився в Дзялинському палаці на розі площі Старого Ринку і вулиці Францішканської в Познані. Син Ксаверія і Юстини, уродженої Дідушицької. Першу освіту він отримав вдома; в 1807—1812 роках вивчав гуманітарні науки в Берліні та Парижі, а в 1813—1815 роках — в Політехнічній школі в Празі. Після повернення в країну він почав приводити в порядок сімейну колекцію книг і архів в Конаржево, що пробудило його інтерес до історичних джерел. З цього періоду він захопився колекціонуванням рукописів і старих гравюр, яке супроводжувало його до кінця життя. З 1826 року він проживав в успадкованому Курницькому замкі, який він реконструював з метою збору та експонування своєї колекції.
Один з перших Великопольщі вступив до лав учасників Листопадового повстання. Служив у 2-му полку кінних стрільців (підпоручник), у квітні 1831 року перейшов до штабу головнокомандувача, де був одним з ад'ютантів генерала Скшинецького. Останні місяці повстання (з серпня) він провів у штабі корпусу генерала Раморіно. Він провів деякий час у Галичині, жив у Кракові, Висоцьку, Заріччі, а потім у маєтку своєї дружини (Грізельди, уродженої Замойської) в Олешиці під Ярославом.
Брав участь у політичному житті Великого князівства Познанського.
З 1829 року протягом багатьох років він публікував історичні джерела. Завдяки його зусиллям були опубліковані «Литовські Статути» (1841), «Acta Tomiciana» (1852—1869, вісім томів), «Źródło pisma do dziejów unii Korony Polskiej i W. Ks. Litewskiego» (1856—1861, дві частини).
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #122691253 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
Література
ред.- Stanisław Potocki, Tytus Działyński, w: Wielkopolski Słownik Biograficzny, Warszawa-Poznań 1981
- Witold Jakóbczyk, Przetrwać nad Wartą 1815-1914, 55. część cyklu „Dzieje narodu i państwa polskiego”, Warszawa 1989
- Marek Rezler: Sylwetki zasłużonych poznaniaków. Biogramy historyczne. W: Wielka Księga Miasta Poznania. Wyd. 1. Poznań: Dom Wydawniczy „Koziołki Poznańskie”, 1994, ss. 733-734. ISBN 83-901625-0-4.