Тучапи (Грубешівський повіт)

Тучапи
Країна	Польща
Воєводство	Люблінське воєводство
Повіт	Грубешівський повіт
Гміна	Мірче
Населення	274 особи (2011)
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 84
Поштовий індекс	22-530 Mircze
Автомобільний код	LHR
SIMC	0895333
OSM	↑2690998 ·R (Ґміна Мірче)
	Тучапи Тучапи (Польща)
	Тучапи Тучапи (Люблінське воєводство)

Тучапи (пол. Tuczapy) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 274 особи (2011^[1]).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тучапи.

Історія ред.

За королівською люстрацією 1589 р. Тучапи — село округи Тишівців Белзького повіту Белзького воєводства в оренді Волковиського, налічувалось 5 і 3/4 лану оброблюваної землі, 2 загородників, 1 швець, 1 втікач і 3 коморники.^[2]

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою^[3].

6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 8 українців^[4]. У селі залишилося 232 поляки^[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1]^[5]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	134	23	91	20
Жінки	140	25	64	51
Разом	274	48	155	71

Особистості ред.

Народилися ред.

Михайло Кумецький (1867—1943) — український поет.

Примітки ред.

↑ ^а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
↑ Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 213.
↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
↑ ^а ^б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література ред.

Tuczapy // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 601. (пол.)

Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[nsp-1] а ^б ^в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Aleksander Jabłonowski, Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1, Warszawa 1901, s. 213.

[Чубинський-3] Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)

[Місило-4] а ^б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)

[age-5] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]