Турівка (Тернопільський район)
Ту́рівка — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Раніше центр сільської ради, розташований за 19 км від адміністративного центру громади й залізничної станції Підволочиськ. Дворів — 357. У зв'язку з переселенням мешканців 1948 хутір Гостра Могила виведений з облікових даних.
село Турівка | |
---|---|
Турівська гімназія | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Підволочиська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1547 |
Населення | 725 |
Територія | 2.740 км² |
Густота населення | 264.6 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47862 |
Телефонний код | +380 3543 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°23′44″ пн. ш. 26°10′16″ сх. д. / 49.39556° пн. ш. 26.17111° сх. д.Координати: 49°23′44″ пн. ш. 26°10′16″ сх. д. / 49.39556° пн. ш. 26.17111° сх. д. |
Відстань до районного центру |
18 км |
Найближча залізнична станція | Підволочиськ |
Відстань до залізничної станції |
18 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Підволочиської селищної громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підволочиської селищної громади.[1]
Населення — 712 осіб (2007); 1196 осіб (1973).
Іван Васильович Каптій — староста Турівського старостинського округу з 2016 року. [2]
Географія ред.
Історія ред.
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
Перша писемна згадка — 1457.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, кооператива.
У німецько-радянській війні брало участь 63 місцеві жителі, 27 з них удостоєні урядових нагород, 23 загинули.
Пам'ятки ред.
Є Церква святого Василія Великого (1888, кам'яна), 3 каплички.
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), Т. Шевченку (1992), насипано символічну могилу УСС (1991), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.
Сільське господарство ред.
На території Турівки розміщена центральна садиба колгоспу ім. Лесі Українки, за яким закріплено 2,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2,6 тис. га орної землі. Колгосп у Турівці створено в жовтні 1948 року.
Виробничий напрям господарства — рільництво (зернові й технічні культури), м'ясо-молочне тваринництво.
За високі показники у виробництві тваринницької продукції у радянські часи ордена Леніна було удостоєно доярку колгоспу А. І. Олійник. Доярку А. М. Скальську, комбайнера І. Г. Косика й ланкову Є. В. Височан нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Соціальна сфера ред.
Працюють ЗОШ 1-2 ступенів (у 1973: 12 учителів, 191 учень), Будинок культури на 265 місць, бібліотека, медичний пункт, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади, відділення зв'язку, кравецька й шевська майстерні.
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- артист-ілюзіоніст Степан Савка.
Працювали ред.
- У 1877—1880 роках капеланом храму святого Василія Великого в Турівці був греко-католицький священик Лев Джулинський (1847—1923), церковний письменник і видавець, патріот, книговидавець, громадський діяч.
Примітки ред.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
- ↑ Що означає бути старостою округу на Тернопільщині?. yes-ternopil.com.ua (укр.). Процитовано 8 грудня 2020.
Література ред.
- А. Голод. Турівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 477.
- «Історія міст і сіл Української РСР», «Тернопільська область», Київ — 1973.
- Про населений пункт видано 1995 книжку «Турівка. Коротка історія села» (упоряд. М. Корейко, М. Костик).