Томашівка (Кам'янець-Подільський район)
Томаші́вка — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Томашівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Тер. громада | Новодунаєвецька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA68020170160075548 |
Основні дані | |
Населення | 1125 |
Площа | 3,469 км² |
Густота населення | 362,93 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32410 |
Телефонний код | +380 3858 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°3′3″ пн. ш. 26°46′19″ сх. д. / 49.05083° пн. ш. 26.77194° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
289 м[1] |
Водойми | річка Безіменна |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Томашівка |
Карта | |
Мапа | |
|
Географія
ред.Подільське село Томашівка розташоване на подільській височині, в південно-західній частині України, за 45 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Селом тече річка Безіменна. Через поселення проходить автошлях Т 2304, який в Томашівкі перетинається з Т 2321.
Клімат
ред.Томашівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія
ред.Поселення відоме з XVIII століття.
Сільська церква була з 1788 року.
Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.
1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.
В 1905 року було окреме село, зафіксована назва Мала Тернівка. До цього звалось також: «Тарнівка», «Тарнава Підлісна».
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
До складу сучасної Томашівки входить колишнє село Мала Тернавка (Мала Тернівка). У ньому 18 листопада 1922 року відбувся бій загону отамана Якова Орла — Гальчевського у кількості до 16 осіб з агентурою ДПУ, бій тривав дві години. Під час бою був убитий соратник отамана — Онисько Рубака-Грабарчук. За наслідками бою повстанці були змушенні відступити.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.[3]
Населення
ред.Населення становить 1125 осіб.
Мова
ред.У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,86 % |
російська | 1,19 % |
вірменська | 0,79 % |
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Костриба Петро Михайлович — український історик.
- Дищук Іван Петрович (05.03.1937) — український медик, науковець, доцент Чернівецького медінституту, який закінчив у 1965 році. Працював лікарем-невропатологом Буринської центральної районної лікарні Сумської області. Навчався в аспірантурі Чернівецького медінституту. У 1973 році захистив кандидатську дисертацію. У 1973—1978 роках — асистент кафедри психіатрії, з 1978 по 1987 рік — асистент кафедри нервових хвороб та психіатрії, з 1987 року — доцент цієї ж кафедри. У 1992—1998 роках — завідувач кафедри нервових хвороб та психіатрії. У 1977—1980 роках перебував у закордонному відрядженні в Алжирі на посаді завідувача клініки психіатрії Оранського університету. Автор 74 наукових праць. Нагороджений знаком «Відмінник охорони здоров'я».
Світлини
ред.Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також
ред.- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Джерела
ред.- Завальнюк К. В., Стецюк Т. В. Яків Гальчевський у документах епохи. — К.-П.: 2012: ПП «Медобори-2006». — 224 с. (стор. 144—146 доповідні записки щодо бою з загоном отамана Гальчевського).
Примітки
ред.- ↑ Погода в селі Томашівці
- ↑ ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |