Толстой Дмитро Андрійович

російський політик

Дмитро́ Андрі́йович Толсто́й (1 (13) березня 1823(18230313), Москва, Російська імперія — 25 квітня (7 травня) 1889, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський державний діяч, з 1865 року Обер-прокурор Святійшого Синоду, у 1866—1880 роках — міністр народної освіти, згодом — внутрішніх справ, президент Академії Наук; один з найреакційніших міністрів.

Толстой Дмитро Андрійович
Народився 13 березня 1823(1823-03-13)
Москва, Російська імперія[1]
Помер 7 травня 1889(1889-05-07) (66 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання Рязанська область
Країна  Російська імперія
Діяльність політик, державний діяч, історик
Галузь історія[2] і політика[2]
Alma mater Імператорський Царськосільський ліцей
Знання мов російська[2]
Членство Російська академія наук і Петербурзька академія наук
Титул граф[d]
Посада Q57638186? і член Державної ради Російської імперії[d]
Рід Толстіd
У шлюбі з Sofia Dmitrievna Tolstaya (nee Bibikova)d
Діти Q108861385?
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія) орден Андрія Первозванного орден Святого Володимира 1 ступеня орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Володимира III ступеня кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Демидовська премія

Діяльність ред.

3 червня 1865 року був призначений обер-прокурором Святійшого синоду, з 14 квітня 1866 року (через 10 днів після замаху Каракозова на царя) — міністром народної освіти. Дмитро Толстой обіймав обидві ці посади до квітня 1880 року, коли був призначений членом Державної ради. Толстой на посаді міністра сприяв відкриттю закладів вищої освіти, зокрема: Петербурзький історико-філологічний інститут (1867), Варшавський університет, Сільськогосподарський інститут в Новій Александрії (1869), Московські вищі жіночі курси (1872), Глухівський учительський інститут (1874), Російську філологічну семінарію в Лейпцигу для підготовки вчителів давніх мов (1875); Томський університет (1878). Ніжинський ліцей перетворений на Історико-філологічний інститут, а Ярославський ліцей — в ліцей юридичний. В 1872 році було видано положення про міські училища, в 1874 — положення про початкові училища, для нагляду за якими були ще в 1869 році засновані посади інспекторів народних училищ. У духовному відомстві за графа Толстого відбувалося реформування духовно-навчальних закладів (1867—1869).

Толстой відзначився реакційністю, особливо, стосовно заборони української мови. Він брав участь у підготовці Емського указу (1876 рік). 1884 року видав додаткове розпорядження про нагляд над українськими театральними трупами й українофілами.

Почесний громадянин міста Сарапула, Удмуртія та почесний громадянин Сум.

Примітки ред.

  1. а б Толстой Дмитрий Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б в Czech National Authority Database

Література та джерела ред.

Посилання ред.