Відкрити головне меню

Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька
Заснована в Ніжині 1805 братами О.Безбородьком та І.Безбородьком на їхні кошти як навчальний заклад університетського типу. На запрошення міністра внутрішніх справ Російської імперії графа В.Кочубея проект будинку гімназії розробив архітектор Л.Руска. Будівництво 1808–18 велося кріпаками, які належали І.Безбородьку, під керівництвом архітектора 12-го рангу І. де Лукіні. Крім надання місця й саду, було витрачено 1 275 681 рубль 27 копійок.

Гімназія відкрита 17 вересня 1820, її статут затверджено лише 19 лютого 1825. Попечителем став О.Кушельов-Безбородько, онук І.Безбородька. Директорів призначав імператор. Ними були В.Кукольник (1820–21), І.Орлай (1821–26), Д.Яновський (1827–35). Ніжинська г-зія була навч. закладом закритого типу для привілейованих верств – дворян, духовенства і вихідців з офіцерських сімей. Тут студенти навч. і проживали в окремому пансіоні. На кошти засновників навчалися 27 осіб, а інші сплачували 1 тис. руб. щорічно. З 1821 почали приймати й "вільноприходящих" студентів, котрі наймали помешкання в місті.

Штат викладачів складався зі старших і молодших професорів та учителів, число яких коливалося від 7 до 19. Статут г-зії визначав 9-річний термін навчання, який поділявся на 3 періоди: 1) нижчий курс, 2) середній курс, 3) вищий курс. Студенти вивчали мови і словесності – рос., лат., грец., франц.; географію та історію; науки фізико-математичні, політичні, військові; танці, малювання і креслення та Закон Божий. Значне місце посідали сусп. й, особливо, юрид. науки – логіка, початкові основи моральної філософії і природного права, основи заг. нар. права і держ. госп-ва, коротка історія рим. законодавства й основи рим. права, рос. цивільне і кримінальне право. Студентів не переводили до вищого класу без знання лат., нім. і франц. мов. Заняття проходили у формі 2-годинних лекцій. Екзамени відбувалися в кінці року і були 2-х видів: приватні (індивідуальні) і публічні. Осн. критерієм знань із предметів був результат приватного екзамену. Він відбувався в присутності всіх професорів під кер-вом директора г-зії. На цих екзаменах визначалися гімназисти, які мали право виступати на публічних екзаменах, що проводилися в присутності не лише всіх викладачів, а й гостей, вищого міськ. кер-ва, знаті, родичів. Імена найкращих студентів заносилися до спец. книги, на якій були вибиті слова: "Liber honoris".

У червні 1824 в приміщенні г-зії було відкрито й освячено Свято-Олександрівську церкву. Діяв аматорський театр. Була велика б-ка, в якій 1830 налічувалося 12 374 книги, серед них – старовинні книги, рукописи 16–18 ст., кодекси, статути, літописи. Повний курс навчання пройшло 105 осіб.

Випускниками Ніжинської г-зії були відомі письменники М.Гоголь, Є.Гребінка, М.Білевич, М.Прокопович, К.Базилі, художники А.Мокрицький, А.Горонович, Я. де Бальмен, меценат В.Тарновський, фольклорист П.Лукашевич.

1826–30 проходило слідство у "справі про вільнодумство" над викладачами Ф.Зінгером, М.Бєлоусовим, К.Шапалинським, І.Ландражи. За викладання курсів із залученням наук. праць європ. авторів їх було звинувачено в політ. і реліг. вільнодумстві. У результаті вони були звільнені та взяті під поліцейський нагляд. По завершенні "справи про вільнодумство" 1830 надійшов наказ міністра нар. освіти не набирати до молодшого класу нових учнів. Ніжинська г-зія проіснувала ще 2 роки й була реорганізована 1832 у Фіз.-мат. ліцей кн. Безбородька (1832–40) – вищий загальноосвіт. заклад, що готував технічні та офіцерські артилер. кадри. З цього часу директорів призначав міністр нар. освіти. З 1835 по 1840 директором був Х.Екеблад.

Навчання спочатку проходило в специфічних умовах – паралельно проводилися заняття в гімназійних і ліцейських класах. Гімназійні класи поступово закривалися, хоча існували до 1837. 20 жовтня 1832 рос. імп. Микола I затвердив статут ліцею за зразком Демидовського Ярославського ліцею. Заклад підпорядковувався Київ. навч. округові. Приймалися переважно діти дворян Чернігівської губернії та Полтавської губернії. На кошти засновників навчалися 24 студенти, які проживали в пансіоні. Ті, хто навчався на власний кошт, теж мали право мешкати тут за повну платню. Навчання тривало 3 роки. Ліцеїсти вивчали класичну й прикладну математику, фізику, хімію і технологію, природничу історію, рос. словесність, заг. і рос. історію та статистику, нім. і франц. мови й словесності, Закон Божий. Двічі на рік робилися "роздухи" (перерви) в навчанні: з 1 червня по 22 липня та з 20 грудня по 12 січня. Випускники отримували чин 14-го класу згідно з Табелем про ранги 1722, а для отримання офіцерського звання діяли ті ж правила, що і для студентів ун-ту. За короткий час існування ліцею було здійснено 8 випусків, його закінчило 150 осіб. Серед відомих випускників – інженери й вчені в галузі буд-ва та залізничної справи П.Собко і Д.Журавський, письменник і етнограф О.Афанасьєв-Чужбинський, етнографи, фольклористи та письменники брати К.Сементовський, О.Сементовський і М.Сементовський, батько відомого природознавця і мандрівника М.Миклухо-Маклая – М.Миклухо-Маклай, генерал-лейтенант В.Каталей, полк. К.Фрейнд.

1840 Фіз.-мат. ліцей було реорганізовано в Ніжинський юрид. ліцей кн. Безбородька (1840–75). У ньому готувались юристи-практики: судді, слідчі, нотаріуси. Повний курс був 3-річний і поділявся на 6 семестрів. Окрім енциклопедії законодавства, у ліцеї не викладався жодний теор. курс із галузі правознавства. Викладацький склад формувався переважно з випускників Київ. ун-ту. Серед них – М.Бунге, І.Максимович, Я.Ціммерман, М.Затиркевич, П.Даневський. Вихованці, які закінчували курс навчання з відмінними успіхами, отримували право на чин 12-го класу при вступі на цивільну службу, а ті, хто на "добре", – право на чин 14-го класу.

При ліцеї була відкрита класична г-зія, яка готувала молодь до вступу в ліцей та ін. навч. заклади. Вона розміщувалася в ліцейському приміщенні й утримувалася на суму 5828 руб. на рік. Кер-во г-зії було спільне з ліцейським.

У зв'язку з 25-річчям Ніжинської вищої школи О.Кушельов-Безбородько подарував ліцею картинну галерею, яка складалася із 175 картин майстрів провідних худож. європ. шкіл.

За час існування ліцею його директорами були: Х.Екеблад (1840–55), М.М.Могилянський (1855–56), Є.Стеблін-Камінський (1856–66), Є.Гудима (1866–69), М.Чалий (1869–75).

Останнім почесним попечителем з роду Безбородьків був Г.Кушельов-Безбородько, який після смерті батька 1855 перейняв це звання. Він зробив кілька пожертвувань для ліцею: купив у родичів М.Гоголя для б-ки рукописи письменника і 32 його листи до М.Прокоповича, а також замовив петерб. художникам написати копії портретів О.Кушельова-Безбородька, М.Гоголя, Н.Кукольника (дві останні збереглися й демонструються в картинній галереї ун-ту).

У зв'язку з нестачею коштів 1863 в ліцеї закрили пансіон. Попечитель планував закрити ліцей. Однак після судової реформи 1864 в Рос. імперії виникла потреба в підготовлених юристах, і ліцей ще проіснував до 1875. З 1873 почесним попечителем став граф О.Мусін-Пушкін. Він збільшив фінансування на утримання студентів та зарплату викладачам.

Випускниками ліцею були відомі поети М.Гербель, Л.Глібов, Ф.Богушевич, В. Любич-Романович.

У трьох видозмінених навчальних закладах було підготовлено бл. 1 тис. спеціалістів різних профілів. 1875 замість юрид. ліцею був відкритий Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Самойленко Г.В. Ніжинська вища школа 1820–1995. Ніжин, 1995.
  • Самойленко Г.В., Самойленко О.Г. Ніжинська вища школа: Сторінки історії. Ніжин, 2005.