Морське міністерство Російської імперії

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Морське́ міністе́рство Росі́йської імпе́рії — центральний орган військового управління російським імператорським флотом Російської імперії, заснований 1802 року реформою Олександра I про утворення міністерств.

Морське міністерство
Російської імперії
Загальна інформація
Країна Російська імперія
Дата створення1802
Попередні відомстваАдміралтейств-колегія
Дата скасування25 жовтня 1917
Замінено наНародний комісаріат з морських справ РРФСР
Керівництво діяльністю здійснюєРада Міністрів Російської імперії
Штаб-квартираГоловне адміралтейство
59°56′14″ пн. ш. 30°18′30″ сх. д. / 59.93722° пн. ш. 30.30833° сх. д. / 59.93722; 30.30833
Мапа

Структура

ред.

На початку XX століття Морське міністерство Російської імперії мало наступну структуру:

  • Адміралтейств-рада;
  • Головний військово-морський суд;
  • Головний морський штаб, у якому зосереджується управління бойовими силами, рухами та стройовою частиною флоту і завідування особовим складом. Складається з двох відділів: вченого військово-морського і особового складу, якими під наглядом начальника штабу завідують другим — його помічник, а першим — особливо призначена особа. Начальник головного морського штабу завідує на правах головного командира порту всіма морськими командами, розташованими в Санкт-Петербурзі, а також інвалідним будинком імператора Павла I та військово-виправною в'язницею морського відомства;
  • Головне гідрографічне управління;
  • Головне управління кораблебудування та постачань;
  • Морський технічний комітет, що має предметом занять технічний бік кораблебудування, механіки, артилерії та мінного мистецтва і вищий технічний нагляд за роботами, що виконуються на суднах, у портах і на заводах. Крім того, на нього покладають керівництво будівельними роботами морського відомства та нагляд за всіма відкриттями в техніці морської справи;
  • Канцелярія морського міністерства, в якій зосереджується листування у справах загальних, складання звітів, діловодство по адміралтейств-раді, юридична частина та кодифікація морських узаконень. Директор канцелярії є водночас юрисконсультом морського міністерства;
  • Головне військово-морське судове управління, що займається діловодством щодо головного військово-морського суду та особовий склад морського судного відомства. Підпорядковується головному військово-морському прокурору.
  • Управління головного медичного інспектора флоту, друкованим органом якого є журнал «Морський лікар».

Генерал-адмірали

ред.

Міністри

ред.

Тимчасовий уряд

ред.

Література

ред.
  • Кузьмин-Караваев, В. Д. (1896). Министерство морское. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона (рос.). Т. XIX. Мифу-Баня: Мекенен. с. 361—362.
  • Огородников, С. Ф. (1902). Исторический обзор развития и деятельности Морского министерства за 100 лет существования (1802—1902) (рос.). — Санкт-Петербург. — 263 с.