Вікіпедія

Тодика Юрій Миколайович

Юрій Миколайович Тодика (13 січня 1942 — 10 лютого 2007) — радянський, молдавський і український вчений-правознавець, фахівець у галузі конституційного права. Доктор юридичних наук (1989), професор (1991), академік АПрН України (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2001) і заслужений працівник культури Молдавської РСР.

Юрій Миколайович Тодика
Народився13 січня 1942(1942-01-13)
Троїцьке, Кагановичський район, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Помер10 лютого 2007(2007-02-10) (65 років)
ПохованняМіське кладовище № 2
КраїнаСРСР СРСР
Україна Україна
Діяльністьправник
Alma materКишинівський державний уніерситет
Галузьконституційне право
ЗакладНаціональна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
Посадазавідувач кафедри конституційного права
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор юридичних наук
Аспіранти, докторантиКолісник Віктор Павлович
Веніславський Федір Володимирович
Кичун Віктор Іванович
Барабаш Юрій Григорович
Членствоакадемік Академії правових наук України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України Почесна грамота Верховної Ради України

Вчений секретар відділення філософії та права АН Молдавської РСР, а потім помічник голови Президії Верховної Ради Молдавської РСР. Професор кафедри державного права СРСР і державного права соціалістичних країн (1990—1992) і завідувач кафедри (1992—2007) конституційного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

Біографія

ред.

Юрій Тодика народився 13 січня 1942 року у селі Троїцьке Кагановичського району Ворошиловградської області (тепер України). Закінчивши середню школу, Тодика вступив на юридичний факультет Кишинівського державного університету[1].

Закінчивши у 1969 році виш, вступив на аспірантуру в Інститут держави і права Академії наук СРСР, яку закінчив в 1972 році. Потім, з того ж (за іншими даними, з 1973[2]) року працював у відділенні філософії та права Академії наук Молдавської РСР, де послідовно обіймав посади молодшого наукового співробітника, старшого наукового співробітника і вченого секретаря цього відділення. У 1984 році став помічником голови Президії Верховної Ради Молдавської РСР[2][1][3][4].

У 1990 році Юрію Миколайовичу було запропоновано перейти на роботу до Харківського юридичного інституту і зайняти у ньому посаду професора кафедри державного права СРСР і державного права соціалістичних країн. Тодика прийняв це запрошення, і протягом наступних двох років був професором зазначеної кафедри, а в 1992 році очолив її[1][5]. У тому ж році кафедра була перейменована у кафедру конституційного права України[4].

Юрій Миколайович продовжував завідувати кафедрою конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (до 1991 — Харківський юридичний інститут, до 1995 — Українська юридична академія) до 2007 року. Паралельно працював у підрозділах Академії правових наук України, був членом її Президії[5]. З 1993 по 1994 рік був відповідальним секретарем журналу «Вісник Академії правових наук України», ставши першим, хто займав цю посаду. У січні 1996 року став академіком-секретарем відділення державно-правових наук цієї академії, в створенні якого брав активну участь[4].

Юрій Миколайович Тодика помер 10 лютого 2007 року[5].

Наукова діяльність

ред.

У 1980-х роках Юрій Миколайович займався вивченням державно-правових питань[1], а після початку роботи у Харківському юридичному інституті став займатися дослідженням низки проблем, пов'язаних з конституційним правом України[5], а саме: становлення конституціоналізму, основи конституційного ладу, конституційно-правовий статус органів державної влади та місцевого самоврядування, виборчі системи, громадянство і формування правової культури[2].

У 1972 році Юрій Тодика захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою «Керівництво районної Ради діяльністю сільських Рад депутатів трудящих», а захистивши в 1989 році дисертацію на тему «Діяльність місцевих Рад народних депутатів у сфері АПК. Актуальні проблеми теорії і практики» став доктором юридичних наук. У 1991 році Ю. М. Тодика було надано вчене звання професор[5], а у 2000 році його було обрано академіком Академії правових наук України[2].

Займався підготовкою вчених-правознавців, був науковим керівником у 16 (за іншими даними — 12[6][5]) кандидатів юридичних наук і науковим консультантом у двох (за іншими даними, в одного[6][5]) докторів юридичних наук[4], очолював спеціалізовану вчену раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій. Був одним із засновників харківської школи конституціоналістів[1].

Ю. М. Тодика був автором та співавтором більш ніж 250 наукових праць, основними з яких були: «Повноважні органи народної влади» (1982), «Удосконалення діяльності Рад народних депутатів (організаційно-правові аспекти)», «Громадянство України» (1996), «Конституційне право України: галузь права, наука, навчальна дисципліна» (1998), «Конституційне право України» (співавтор підручника, 1999, 2002 і 2008[7]), «Основи конституційного ладу України» (1999), «Президент Україна: конституційно-правовий статус» (1999), «Конституція України: проблеми теорії і практики» (2000), «Конституція України — Основний Закон держави і суспільства», «Конституційні засади формування правової культури» (2001), «Громадянство України: конституційно-правовий аспект» (2002), «Тлумачення Конституції і законів України: теорія і практика» (2003), «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні» (2004)[5][8][2][1][6].

Займався науково-практичною діяльністю. Був одним з авторів законопроєктів «Про внесення змін до Конституції України за результатами всеукраїнського референдуму» і «Про нормативно-правові акти», останній з яких став чинним законом[5]. Крім того, писав експертні висновки, що стосуються справ, які перебувають на розгляді Конституційного суду України[4].

Відомий український вчений-правознавець, ректор Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого В. Я. Тацій вважав Юрія Тодику «одним з найбільш відомих і талановитих представників вітчизняної юридичної науки», і відзначав, те що очолюваний ним навчальний заклад посідає провідні позиції серед українських вишів — заслуга таких вчених як Тодика[9].

Нагороди та пам'ять

ред.

Юрій Миколайович Тодика мав наступні державні нагороди, звання та відзнаки[5]:

Після смерті Юрія Миколайовича, в пам'ять про нього, в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого щорічно проходить міжнародна наукова конференція «Тодиківські читання», в якій беруть участь представники України, Росії, Польщі, Білорусії, Молдови. Крім того, деякий час співорганізаторами конференції виступали юридичний факультет Московського державного університету імені М. В. Ломоносова і юридичний факультет Білоруського державного університету[12][4].

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е Право України, 2002, с. 73.
  2. ↑ а б в г д е Горбатенко, 2004, с. 92.
  3. ↑ Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2014, с. 165—166.
  4. ↑ а б в г д е XII Тодиківські читання, 2019, с. 1.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, 2014, с. 166.
  6. ↑ а б в Кафедра конституційного права України, 2009, с. 187.
  7. ↑ Конституційне право України: Підруч. для студ. вищ. навч. закл / За ред. В. П. Колісника та Ю. Г. Барабаша. — Х. : Право, 2008. — С. 2. — 4000 прим. — ISBN 978-966-458-056-1.
  8. ↑ Тацій, 2015, с. 319.
  9. ↑ Тацій, 2015, с. 318.
  10. ↑ Указ Президента України (укр.). Офіційне інтернет-представництво Президента України № 1456/2004. 09-13-2004. Процитовано 1 березня 2021.
  11. ↑ Указ Президента України (укр.). Офіційне інтернет-представництво Президента України № 322/2001. 17-05-2001. Процитовано 1 березня 2021.
  12. ↑ Тацій, 2015, с. 317—320.

Література

ред.
  • Юрію Миколайовичу Тодиці — 60 // Право України : журнал. — 2002. — № 2. — С. 73. — ISSN 0132-1331.
  • Відомий вітчизняний конституціоналіст Юрій Миколайович Тодика // Право України : журнал. — 2013. — № 8. — С. 347 — 349. — ISSN 0132-1331.
  • Горбатенко В. П. Тодика Юрій Миколайович //  / Ю. С. Шемшученко. — К. : «Юридична думка», 2004. — Т. 6. — С. 92. — ISBN 966-7492-06-0.
  • Кафедра конституційного права України // Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 1804 − 2009 / Ред. кол.: В. Я. Тацій, В. В. Сташис, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2009. — С. 186—191. — ISBN 978-966-458-140-7.
  • Тодика Юрій Миколайович // Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого / редкол.: В. Я. Тацій (голова) та ін. — Х. : Право, 2014. — С. 165—166. — ISBN 978-966-458-700-3.
  • Тацій В. Я. Передмова (Верховенство права як основа сучасного конституціоналізму: VI Тодиківські читання) // Вибрані статті, виступи, інтерв'ю (2009—2014) / В. Я. Тацій ; упоряд.: О. В. Петришин, Ю. Г. Барабаш, В. І. Борисов  ; відп. за вип. О. В. Петришин. — Х. : Право, 2015. — С. 317—320. — 500 прим. — ISBN 978-966-458-725-6.
  • XII Тодиківські читання // Vivat lex! : газета Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. — 2019. — № 14 (388). — Число 15 (листопад). — С. 1.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тодика_Юрій_Миколайович&oldid=40106916