Борис Іванович Ткач (нар. 25 жовтня 1935 року, Гусятин, Хмельницька область, УРСР — пом. 24 жовтня 2010 року, Київ, Україна) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант, у 19801982 роки — командувач 40-ї армії в Демократичній Республіці Афганістан.

Ткач Борис Іванович
Народження25 жовтня 1935(1935-10-25)
Чемеровецький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР
Смерть24 жовтня 2010(2010-10-24) (74 роки)
Київ, Україна
Країна СРСР
ОсвітаВійськова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Роки служби19541991
ПартіяКПРС
Званнягенерал-лейтенант
Командування40-а армія (СРСР) і 14-та гвардійська загальновійськова армія
Війни / битвиКонфлікт на острові Даманський і Війна в Афганістані 1979—1989
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Кутузова орден Кутузова I ступеня орден Трудового Червоного Прапора Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» III ступеня орден «За заслуги» III ступеня Медаль «Захиснику Вітчизни» Орден Червоного Прапора (Афганістан) Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» Медаль «В пам'ять 10-річчя виведення радянських військ з Афганістану» Jubilee Medal "50 Years of the Mongolian People's Army"

Біографія

ред.

Народився 25 жовтня 1935 року в селі Гусятині Чемеровецького району Хмельницької області. 1954 року закінчив середню школу. У тому ж році вступив до Харківського танкового училища, яке закінчив у 1957 році. Після закінчення навчання і до 1964 року був командиром танкового взводу, 27-ї роти механізованої дивізії Південної групи військ. У 1967 році закінчив Військову академію бронетанкових військ. З 1967 по 1973 роки — командир танкового батальйону, начальник штабу, командир 276-го танкового полку, начальник штабу 81-ї механізованої дивізії Далекосхідного військового округу. Брав участь у Даманському конфлікті у 1969 році. 1973 року був призначений командиром 79-ї танкової дивізії Групи радянських військ в Німеччині, в 1975 році підвищений до першого заступника командувача 13-ї армії Прикарпатського військового округу, пропрацювавши на цій посаді до 1979 року. У 1977 році закінчив Військову академію Генерального Штабу. З грудня 1979 року був призначений першим заступником командувача 40-ї армії, частини якої вводяться до Афганістану. З 23 вересня 1980 по 12 травня 1982 року був командувачем 40-ї армії в Демократичній Республіці Афганістан. Керував бойовими діями в Афганістані. Розробляв багато великомасштабних операцій, у тому числі операції «Удар» та «Удар-2».

З травня 1982 по вересень 1984 року — командувач 14-ї гвардійської загальновійськової армії у складі Одеського військового округу, потім перший заступник командувача військ Сибірського військового округу. З 1985 року служив представником головнокомандувача Збройних Сил країн Варшавського договору при Чехословацькій народній армії. У 1991 році, коли Варшавський договір припинив існування, звільнився в запас і проживав у місті Києві. З 1995 року був директором Київської філії Українсько -Нідерландської охоронної фірми «Group 4 Security».

Помер 24 жовтня 2010 року у Києві. Поховання відбулося 26 жовтня у Києві на військовій ділянці Берковецького цвинтаря.

Нагороди

ред.

Україна

ред.

СРСР

ред.

Іноземні нагороди

ред.

Орден Червоного Прапора Афганістан

Посилання

ред.