Відкрити головне меню

Терезін (чеськ. Terezín; до 1918 р. і в роки Другої Світової війни — Терезінштадт, нім. Theresienstad) — назва колишньої фортеці і гарнізонного містечка в окрузі Літомержіце Устецького краю в Чехії. Місто розташоване на обох берегах річки Огрже, недалеко від її влиття у Лабу, за три кілометри на південний схід від Літомержіце.

Терезін
Terezín

Герб Прапор
герб прапор
Церква Воскресіння Господнього в Терезіні, вид з Гавлічкової вулиці
Церква Воскресіння Господнього в Терезіні, вид з Гавлічкової вулиці
Розташування в окрузі Літомержіце
Розташування в окрузі Літомержіце
Основні дані
50°30′36″ пн. ш. 14°09′00″ сх. д. / 50.51000° пн. ш. 14.15000° сх. д. / 50.51000; 14.15000Координати: 50°30′36″ пн. ш. 14°09′00″ сх. д. / 50.51000° пн. ш. 14.15000° сх. д. / 50.51000; 14.15000
Країна Чеська Республіка
Регіон Устецький край

Межує з

— сусідні нас. пункти
Mlékojedyd, Křešiced, Kebliced, Travčiced, Lovosiced, Bohušovice nad Ohříd, Літомержице ?
Поділ
  • Q341154?[1], Q1781539?[1], Q198975?[1], Q56413307?
  • Засновано 1780
    Перша згадка 1780[2]
    Статус міста 1782
    Магдебурзьке право 1782
    Площа 13,52 км²
    Населення 3 018 (31.12. 2007)
    · густота 231 осіб/км²
    Висота НРМ 150  м
    Міста-побратими
    Часовий пояс UTC+1 (Чехія)
    Номери автомобілів LT
    Код LAU (NUTS) CZ565717
    GeoNames 3064268
    OSM r439230  ·R
    Поштові індекси 411 55
    Міська влада
    Мер міста Ружена Чехова
    Email mailto:podatelna@terezin.cz
    Веб-сторінка terezin.cz
    Мапа


    CMNS: Терезін на Вікісховищі

    ІсторіяРедагувати

    ФортецяРедагувати

     
    План фортеці 1790 року
     
    План фортеці 1869 року

    Фортеця була закладена в 1780 р. імператором Йосипом ІІ, і вже 1782 року отримала статус вільного королівського містечка. Назву місто отримало на честь матері імператора, імператриці Марії Терезії. 1790 року будівництво фортеці було завершено і вона була готова до участі у бойових діях. Головним призначенням фортеці була оборона шляхів, якими під час австро-прусської війни здійснювалися напади супротивників. Оскільки фортеця була побудована у самому кінці ери бастіонових укріплень, вона є унікальним пам'ятником, хоча свого воєнного призначення вона так і не виконала. Пізніше, з кінця XIX ст. в фортеці знаходилася тюрма, яка в роки Першої Світової війни використовувалася як концтабір (один з перших у Європі). Саме тут загинув Гаврило Принцип — убивця Франца-Фердінанда.

    При будівництві фортеці було задіяно близько 15 тисяч осіб, витрачено понад 20 тисяч цеглин. Повільна побудова фортеці (10 років) була викликана тим, що під час будівництва було змінено русло річки. Під час війни тут могло розташуватися до 11 тисяч вояків. Оборонна система складається з Головної фортеці, на лівому березі Нової Огржі, та Малої фортеці, на правому березі Старої Огржі. Головна фортеця має вид восьмикутника, подовженого з півночі до півдня, з п'ятикутними бастіонами з кожної сторони.

    Перша Світова війнаРедагувати

    В цьому місті в роки Першої світової війни був табір для військовополонених Російської армії. Відтоді як у Терезіні почав працю Союз визволення України, тут забуяло українське життя: активно діяли Гурток членів української бібліотеки, «Малоруський хор», «Малоросійська драматична трупа», яка ставила комедії («Сватання на Гончарівці»), п'єси («Степовий гість», «Невільник», «Мартин Боруля», «Суєта»), драми («Запорозький скарб») і навіть опери — «Наталку Полтавку» та «Запорожця за Дунаєм». Заходами СВУ в різних таборах Австро-Угорщини і Німеччини було згуртовано близько 80 тисяч українців, серед яких велася значна культурно-освітня та національно-виховна праця, яка врешті призвела до створення 1918 року двох українських дивізій — сірожупанників і синьожупанників.

    Друга Світова війнаРедагувати

    Під час Другої Світової війни велика фортеця слугувала нацистам як єврейське гетто Терезієнштадт. У малій фортеці було розташовано пункт гестапо, що також використовувався як невеликий концентраційний табір для не євреїв. Звідси жертви, які мали бути страчені, відправлялися до концентраційних таборів в Аушвіц (Освенцім), Майданек, Треблінку, Собібор, Хелмно, та інші.

    Джерела та посиланняРедагувати

    • До українських могил у Чехії — Роман КОВАЛЬ
    • Ваврик В. Р. Терезін і Талергоф — Львів, 1928.; Нью-Йорк: Видавець протоієрей Р. Н. Самело, 1966. (Vavrik V. R. Terezín and Talerhof — New York, publishing house of Archpriest R. N.Samelo, 1966.)
    • Маковський В. Талергоф, спогади і документи. — Львів, 1934
    • H. G: Adler Theresienstadt 1941–1945. Das Antlitz einer Zwangsgemeinschaft. J.C.B Mohr (Paul Siebeck), Tübingen 1955. (репринт: Wallstein, Göttingen 2005, 2012, 2018 ISBN 978-3-89244-694-1; Wissenschaftliche Buchgesellschaft WBG, Darmstadt 2013)


    1. а б в Czech location identification systemCzech Office of Surveying and Cadastre.
    2. Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. ŠkrabalČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6