Ваврик Василь Романович

Ваврик Василь Романович
Василий Ваврик.jpg
Народився 21 березня 1889(1889-03-21)
Яснище
Помер 5 червня 1970(1970-06-05) (81 рік)
Львів
Поховання
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаПольща Польща
СРСР СРСР
Діяльність літературознавець, письменник
Сфера роботи історія
Alma mater Карлів університет і Факультет мистецтв Карлового університету[1]
Мова творів язичіє
російська

Василь Романович Ваврик (21 березня 1889, с. Яснище, Австро-Угорщина (нині Бродівський район Львівська область) — 5 червня 1970, Львів) — письменник, літературознавець, історик, москвофіл.

ЖиттєписРедагувати

Скінчивши гімназію в Бродах, вступив на юридичний факультет Львівського університету.

Під час Першої світової війни був заарештований австрійською владою і потрапив до концтабору Терезін, а пізніше до Талергофу. 1918 року в Ростові-на-Дону вступив до Карпато-руського загону — підрозділу Добровольчої армії.

1926 року закінчив Празький університет. До 1939 року співпрацював у москвофільських установах і виданнях.

За радянських часів викладав російську мову у Львівському університеті, був науковим працівником Львівського історичного музею.

Писав російською мовою та язичієм. У 1920—1930 роках виступав як поет, повістяр, драматург, публіцист. Досліджував творчість галицьких письменників.

Помер 5 травня 1970 року у Львові. Похований у спільному гробівці галицьких журналістів та письменників москвофільської орієнтації, що на полі № 72 Личаківського цвинтаря.[2]

ТвориРедагувати

Поезія

  • Трембита (Ужгород, 1921);
  • Красная горка (Львів, 1923).

Проза

  • Калинин сруб (Львів, 1926);
  • Карпатороссы в Корниловском походе и Добровольческой армии. (Львів, 1926).

Літературознавчі праці

  • Яков Федорович Головацкий, его деятельность и значение в галицко-русской словесности" (Львів, 1925);
  • Галицкая литература «Слова о полку Игореве» (Львів, 1930);
  • Талергоф, Жизнь и деятельность И. Н. Далибора-Вагилевича (1934; усі видані у Львові);
  • Александр Сергієвич Пушкін. В 100-літню річницю єго смерти. Виданє для народа., «Слово о полку Игореви». В 750-літню річницю появленя, Члены Ставропигиона за 350 лет (1586—1936) (1937; усі видані у Львові);
  • Школа и бурса Львовского Ставропигиона (1938; Львів).

Також підготував працю «Терезин и Талергоф: К 50-летней годовщине трагедии галицко-русского народа» (1966; видана у Москві, 2001), «Краткий очерк галицко-русской письменности», «Крестьяне — поэты» (обидві — Лувен, 1973; посмертно) та багато інших[3].

ПриміткиРедагувати

  1. Studenti pražských univerzit 1882–1945
  2. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 393, 401. — ISBN 966-8955-00-5.
  3. О. Л. Рибалко Ваврик Василь Романович/ Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — 10 000 прим. — ISBN 944-02-3354-X.

ДжерелаРедагувати

  • Аристова Т. Ф. Василий Романович Ваврик: [Некролог] // Советское славяноведение. — 1971. — № 1. — С. 143.
  • Рибалко О. Л. Ваврик Василь Романович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 259.