Теорія Флоке (англ. Floquet theory, рос. теория Флоке) — область теорії звичайних диференціальних рівнянь, що досліджує розв'язки лінійних диференціальних рівнянь вигляду

,

де матриця розмірності , елементи якої є неперервними функціями змінної t. Носить ім'я французького математика Гастона Флоке, який вніс найбільший внесок [1] в її створення. Основою теорії є теорема Флоке.

Теорема Флоке є одновимірним випадком теореми Блоха. Остання є важливою теоремою фізики твердого тіла: вставновлює вид хвильової функції частинки, що знаходиться в періодичному потенціалі.

Теорема Флоке

ред.

Якщо   є фундаментальним матричним розв'язком системи рівнянь  , де   для всіх  , справедливі такі співвідношення:

  •  
  • Для кожної (можливо комплексної) матриці  , такої, що задовільняє співвідношенню
 ,
існує періодична з періодом   матрична функція   така, що
 .
  • Існують дійсна матриця   та дійсна періодична з періодом   матрична функція  , така що
 .

Матриця   називається матрицею монодромії, а її власні значення - множниками Флоке або характеристичними множниками.

Наслідки та застосування

ред.

Посилання

ред.
  1. Gaston Floquet, "Sur les équations différentielles linéaires à coefficients périodiques," Ann. École Norm. Sup. 12, 47-88 (1883).

Література

ред.
  • Chicone, Carmen. Ordinary Differential Equations with Applications. Springer-Verlag, New York 1999
  • G. Iooss, D. D. Joseph (1997). Elementary Stability and Bifurcation Theory (англійська) (вид. 2nd). Springer. ISBN 978-0387970684. {{cite book}}: Cite має пусті невідомі параметри: |пубрік=, |посилання=, |глава=, |пубдата=, |авторлінк=, |лінк=, |главалінк= та |пубмісяць= (довідка)