В евклідовій геометрії теорема Масельмана — це властивість деяких кіл, визначених для довільного трикутника.

Формулювання теореми ред.

 
Трикутник T з вершинами A, B і C; O — центр описаного кола (червоне).
A*, B* і C* — точки, симетричні точкам A, B і C відносно протилежної сторони.
M — точка перетину кіл Масельмана.
Зелене коло — коло дев'яти точок, N — його центр.
K — точка Косніти.

Нехай дано трикутник   з вершинами  ,   і  . Нехай  ,   і   — вершини трикутника відбиттів  , одержуваного дзеркальним відбиттям кожної вершини   відносно протилежної сторони[1]. Нехай   — центр описаного кола  . Розглянемо 3 кола  ,   і  , що проходять через точки  ,   і   відповідно. Теорема стверджує, що ці три кола Массельмана перетинаються в точці  , яка є інверсією відносно описаного навколо   кола точки Косніти, яка є ізогональним спряженням центра дев'яти точок трикутника  [2].

Спільна точка   є точкою Гільберта трикутника  , яка в Енциклопедії центрів трикутника згадана як  [2][3].

Історія ред.

1939 року теорему запропонували як задачу Масельман (J. R. Musselman) і Горматіг (René Goormaghtigh)[4], а 1941 року вони надали доведення[5]. Узагальнення цього результату сформулював і довів Горматіг[6].

Узагальнення Горматіга ред.

В узагальненні теореми Масельмана Горматігом коло явно не згадано.

Як і раніше, нехай  ,   і   — вершини трикутника  , і   — центр описаного кола. Нехай   — ортоцентр трикутника  , тобто перетин трьох висот. Нехай  ,   і   — три точки на відрізках  ,   і  , такі що  . Розглянемо 3 прямих  ,   і  , перпендикулярних  ,   і  , що проходять через точки  ,   і   відповідно. Нехай  ,   і   — точки перетину перпендикулярів із прямими  ,   і   відповідно.

Нойберг (J. Neuberg) 1884 року помітив, що три точки  ,   і   лежать на одній прямій  [7]. Нехай   — проєкція центра описаного кола   на пряму  , а   — точка на  , така що  . Горматіг довів, що   є інверсією відносно описаного навколо трикутника   кола ізогонального спряження точки   на прямій Ейлера  , такої, що  [8][9].

Примітка ред.

  1. D. Grinberg (2003) On the Kosnita Point and the Reflection Triangle. Forum Geometricorum, volume 3, pages 105—111
  2. а б Weisstein, Eric W. Musselman's Theorem(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
  3. Clark Kimberling (2014), Encyclopedia of Triangle Centers, section X(1154) = Gilbert Point. Accessed on 2014-10-08
  4. J. R. Musselman and R. Goormaghtigh (1939), Advanced Problem 3928. American Mathematics Monthly, volume 46, page 601
  5. J. R. Musselman and R. Goormaghtigh (1941), Solution to Advanced Problem 3928. American Mathematics Monthly, volume 48, pages 281—283
  6. Jean-Louis Ayme, le point de Kosnitza, page 10. Online document, accessed on 2014-10-05.
  7. J. Neuberg (1884), Mémoir sur le Tetraèdre. According to Nguyen, Neuberg also states Goormaghtigh's theorem, but incorrectly.
  8. Khoa Lu Nguyen (2005), A synthetic proof of Goormaghtigh's generalization of Musselman's theorem. Forum Geometricorum, volume 5, pages 17-20
  9. Ion Patrascu and Catalin Barbu (2012), Two new proofs of Goormaghtigh theorem. International Journal of Geometry, volume 1, pages=10-19, issn=2247-9880