Театральна студія «Панацея» Галичфарм

Театральна студія «Панацея» Галичфарм — недержавний театральний колектив, створений працівниками фармацевтичного заводу «Галичфарм» у 2012 році.

Театральна студія «Панацея» Галичфарм
Логотип театральної студії «Панацея» Галичфарм
Логотип театральної студії «Панацея» Галичфарм
Логотип театральної студії «Панацея» Галичфарм

Країна Україна Україна
Місто
Роки роботи 2012 - дотепер
Керівництво режисер та постановник Мар'яна Івашина
Ідентифікатори і посилання

Походження назви ред.

Для того, щоб придумати назву для театральної студії, серед працівників «Галичфарму» було проведено конкурс, в якому перемогла Наталія Кащак з назвою «Панацея». Свою назву колектив взяв від однойменного міфологічного засобу, який лікує всі хвороби. На думку учасників студії, так само і їхні заходи лікують будь-який настрій.[1]

  Лікувальний ефект мають не лише ліки, але і слово і дійство, наповнені ніжністю і любов'ю.  

— Мар'яна Івашина - режисер та постановник.

Історія ред.

У 90-х роках XX століття в «Галичфарм» існував філіал «Просвіти». Розташування компанії в центрі Львова, але й одночасно з важкодоступним добиранням до неї спонукало персонал мати все необхідне для себе в межах підприємства. Тому колектив завжди потребував спільних масових заходів.

У 2007 році в компанії був впроваджений проєкт IMPAK, покликаний трансформувати бізнес під нову стратегію. В нових умовах потрібно було більше часу приділяти побудові ефективної команди та крос-функціональної взаємодії. Потреба в згуртуванні людей привела до постановок з 2008 по 2012 рік музичних номерів до Днів компанії. Культура та традиції спонукали підприємство у 2012 році запровадити проведення масових заходів під час святкування Дня матері, Дня Миколая та Нового року. Ці ж задачі і були враховані при створенні театральної студії «Панацея».

Крім того, компанія активно почала долучатись до благодійної діяльності у вигляді спілкування з дітьми з особливими потребами та їх батьками. Тоді ж виникла ідея поставити виставу для дітей.

У першій виставі «Миколай іде до нас» 2012 року взяли участь всього 8 акторів, працівників «Галичфарму», в той час як сьогодні на одну виставу припадає 30 та більше учасників.[2]

У доробку «Панацеї» 23 вистави і понад 110 виступів, 10 короткометражних фільмів і 3 концерти та тематичні вечори. За час існування студії, до неї приєдналися близько 100 акторів, працівників підприємства.

За останні роки студія виступала в Митрополичих садах, музеях Станіслава Людкевича та Івана Труша, брала участь у Днях Європейської спадщини, фестивалі «Ніч у музеї» у Львові, а також у Всеукраїнському фестивалі аматорського театру «Акт».[3]

Хронологія вистав[4] ред.

 
Колектив «Панацеї» на прем'єрі вистави «Століття Якова», 2022 рік
 
Кадр з вистави «По-модньому», 2019 рік.
Назва вистави Рік прем'єри За твором
Вистава для дітей «Миколай іде до нас» 2012 -
«Вісім коротких історій про маму» 2013 «365 коротких історій для душі» Бруно Ферреро
«Бора»[5] 2014 «Бора» Галини Вдовиченко
«Сватання на Гончарівці»[6] 2015 «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка
«Пані Метелиця» 2015 «Пані Метелиця» братів Грімм
«Ніч перед Різдвом»[7] 2015 «Ніч перед Різдвом» Миколи Гоголя
«Пригоди Швейка у Львові»[8] 2016 «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека
«Червона Квіточка» 2016 «Червона Квіточка» Сергія Аксакова
«За двома зайцями»[9] 2016 «За двома зайцями» Михайла Старицького
«Шаріка або кохання січового стрільця»[10] 2017 «Шаріка» Ярослава Барнича
«Пеппі Довгапанчоха» 2017 «Пеппі Довгапанчоха)» Астрід Ліндгрен
«За сімейними обставинами»[11] 2017 «За сімейними обставинами» Валентина Азернікова
«Пригоди Золотого ключика» 2018 «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно» Олексія Толстого
«Тітонька Чарлі» 2018 «Тітонька Чарлі» Брендона Томаса[en]
«Вісім люблячих жінок»[12] 2019 -
«Бременські музиканти» 2019 «Бременські музиканти» братів Грімм
«Малюк і Карлсон»[13] 2019 «Малий і Карлсон, що живе на даху» Астрід Ліндгрен
«По-модньому»[14] 2019 «По-модньому» Михайла Старицького
Телевистава «Гуцулка Ксеня»[15] 2020 «Гуцулка Ксеня» Ярослава Барнича
«Снігова Королева»[16] 2021 «Снігова королева» Ганса Крістіана Андерсена
«Неспляча красуня»[17] 2022 -
«Століття Якова»[18] 2022 «Століття Якова» Володимира Лиса
«Пів яблука» 2023 «Пів'яблука. Інші пів'яблука» Галини Вдовиченко


Перелік учасників[1] ред.

  • Баторик Олег
  • Боднар Роман

Боднар Марта

  • Борисюк Михайло
  • Брида Олександр
  • Бухта Світлана
  • Волністова Роксолана
  • В'ячало Іванна
  • В'ячало Михайло
  • Гінка Христина
  • Грещак Олеся
  • Голойда Марія
  • Горошок Христина
  • Дика Наталя
  • Ділай Надія
  • Данилюк Олег
  • Жукевич Андрій
  • Заболотний Руслан
  • Затхей Ростислав
  • Іващук Анастасія
  • Ільков Олександра
  • Ільків Наталя
  • Калита Ігор
  • Кащак Наталя
  • Кицун Наталія
  • Ковальчук Христина
  • Кокоруз-Лещова Марта
  • Кокотко Дарія
  • Лехновський Микола
  • Лещов Олександр
  • Лотоцький Олександр
  • Лущик Ірина
  • Мадея Леся
  • Маєвський Михайло
  • Маєвський Назар
  • Максимук Наталя
  • Мастеляк Ольга
  • Мельник Мирон
  • Мельник Світлана
  • Михайлишин Михайло
  • Михашула Андрій
  • Нижник Богдан
  • Новицька Мирослава
  • Оксенюк Сергій
  • Орлута Василь
  • Осадців Олександра
  • Панчук Володимир
  • Панчук Галина
  • Папарига Христина
  • Паучок Наталя
  • Пержило Марта
  • Питлик Віталій
  • Плотнікова Катерина
  • Подоляк Марта
  • Попадинець Наталя
  • Прийма Роман
  • Савицький Ігор
  • Сегін Юлія
  • Скіра Богдан
  • Скочиляс Наталя
  • Слюсарчук Андрій
  • Смалюх Христина
  • Стеблій Тамара
  • Струк Богдан
  • Тимошенко Василина
  • Трайдакало Олег
  • Устянич Анастасія
  • Устянич Галина
  • Фітьо Ірина
  • Фомічов Василь
  • Чавус Уляна
  • Чайка Соломія
  • Шуліка Євген
  • Щодрий Володимир
  • Якубовський Олександр
  • Яновська Ольга
  • Ярмошевич Олексій
  • Яськів Олена

Примітки ред.

Посилання ред.

Театральна студія «Панацея» Галичфарм у Facebook

Театральна студія «Панацея» Галичфарм на YouTube