Тартаков Йоаким Вікторович
Йоаким Вікторович Тартако́в (14 листопада 1860, Одеса — 23 січня 1923, Петроград) — російський співак, режисер, педагог вокалу. «Заслужений артист імператорських театрів» з 1911 року, заслужений артист Республіки з 1923 року.
| Тартаков Йоаким Вікторович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 листопада 1860 або 14 січня 1860[1] |
| Місце народження | Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 23 січня 1923[2] |
| Місце смерті | Петроград, РСФРР, СРСР |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Професії | оперний співак |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Співацький голос | баритон |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Одеський театр опери та балету, Маріїнський театр, Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Маріїнський театр і Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
ред.Народився 2 [14] листопада 1860 року в Одесі в єврейській сім'ї ремісника. Освіту здобув у 2-й одеській гімназії. Батько його, палкий прихильник італійської опери, щосуботи водив родину в театр. Співу Йоаким навчався в Одесі, а його першим професором була примадонна італійської опери А. В. Лушковська[3]. 1877 року вступив до Санкт-Петербурзької консерваторії, яку закінчив 1881 року, був учнем Камілло Еверарді.
У 1881—1882 роках соліст Одеської опери. З 1882 по 1884 рік співав у Маріїнському театрі у Санкт-Петербурзі. З 1884 по 1894 рік — у Київській опері. У 1894—1923 роках соліст (з 1909 року також головний режисер) Маріїнського театру. Одночасно у 1920—1923 роках — професор Петроградської консерваторії.
Помер в Петрограді 23 січня 1923 року від ран, отриманих в автомобільній аварії на проспекті Обухівської оборони, коли він повертався з шеф-концерту для робітників[4]. Похований на Тихвінському кладовищі Олександро-Невської лаври. Надгробок з піщаника, граніту: 390x164x164. Архітектор Іван Фомін; скульптори Яків Троуп'янський (маски-акротерії), Віктор ;Сінайський (барельєф). Встановленний у 1923—1924 роках[4].
Театральні роботи
ред.- Гамлет («Гамлет» Амбруаза Тома);
- Григорій Брудний («Царева наречена» Миколи Римського-Корсакова);
- Зурга («Шукачі перлин» Жоржа Бізе);
- Дон-Карлос («Кам'яний гість» Олександра Даргомижського;
- Демон («Демон» Антона Рубінштейна);
- Єлецький, Онєгін («Пікова дама»,«Євгеній Онєгін» Петра Чайковського);
- Ріголетто, Яго («Ріголетто», «Отелло» Джузеппе Верді);
- Шакловитий («Хованщина» Модеста Мусоргського);
- Тоніо («Паяци» Руджеро Леонкавалло).
Примітки
ред.- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118884255 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ БИРЮЧ Петроградских Государственных театров. — 1919. — № 10(рос.)
- ↑ а б Некрополь Свято-Троїцької Олександро-Невської лаври(рос.)
Література
ред.- Тартаков Йоаким Вікторович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 570. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Тартаков Йоаким Вікторович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 576—577. — ISBN 5-88500-071-9.