Григо́рій Тарко́вич (словац. Gregor Tarkovič; 21 листопада 1754, Пасіка — 16 січня 1841, Пряшів) — закарпатський церковний і культурний діяч, перший єпископ Пряшівської греко-католицької єпархії в 1818–1841 роках.

Григорій Таркович
Gregor Tarkovič
Герб
Герб
1-й Єпископ Пряшівської греко-католицької єпархії
2 жовтня 1818 — 16 січня 1841
Обрання: 11 липня 1817, потвердження — 2 жовтня 1818
Церква: Словацька греко-католицька церква
Наступник: Йосиф Гаганець
 
Альма-матер: Греко-католицька духовна семінарія у Відні
Діяльність: католицький священник, католицький диякон, католицький єпископ
Народження: 19 листопада 1754(1754-11-19)
Пасіка
Смерть: 16 січня 1841(1841-01-16) (86 років)
Пряшів
Священство: 11 липня 1779
Єп. хіротонія: 17 червня 1821

CMNS: Таркович Григорій у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Родом із села Пасіка (нині Свалявського району Закарпаття). По закінченні богословських студій у віденському «Барбареумі» — професор богослов'я у Мукачеві, парох у Гайдудорозі й Ужгороді.

У 1803–1813 роках — цензор слов'янських книг у Будині. У 1803 і 1807 роках — представник Мукачівської капітули на угорському сеймі у Пресбурзі.

У 1813 році — єпархіальний вікарій у Пряшеві та Ужгороді (тут з 1814 року капітульний вікарій).

З 1818 року єпископ новоствореної Пряшівської єпархії (висвячений щойно 1821 року).

Таркович наполягав на збереженні церковних обрядів, його заходами заснована так звана Єпархіальна бібліотека імені І. Ковача (1826).

Автор оди на честь цісаря Йозефа ІІ (1805).

Джерела

ред.

Посилання

ред.