Відкрити головне меню

Тарахтій Андрій Володимирович

Андрій Володимирович Тарахтій (нар. 11 липня 1969, Сімферополь, Кримська область, УРСР) — радянський та український футболіст та тренер, виступав на позиції воротаря. З 2015 року співпрацює з російськими окупантами Криму та місцевими колаборантами.

Ф
Андрій Тарахтій
Особові дані
Повне ім'я Андрій Володимирович Тарахтій
Народження 11 липня 1969(1969-07-11) (50 років)
  Сімферополь, Кримська область, УРСР
Зріст 186 см
Вага 79 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
19??—1985 СРСР «Таврія» (С)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1986 СРСР «Таврія» (С) 2 (-?)
1986 СРСР «Океан» (К) 3 (-?)
1990 СРСР «Чайка» (С) 21 (-?)
1991 СРСР «Таврія» (С) 3 (-5)
1992—1993 Україна «Нафтовик» (Ох) 24 (-26)
1993 Україна СБТС (С) 14 (-18)
1994 Україна «Нафтовик» (Ох) 14 (-20)
1995 Україна «Кривбас» 17 (-21)
1996—1997 Росія «Уралан» 37 (-34)
1996  Росія «Уралан-д» 3 (-1)
1998 Україна «Торпедо» (З) 11 (-6)
1999—2004 Україна «Металург»/«Іллічівець» 10 (-16)
2000—2003  Україна «Металург-2»/«Іллічівець-2» 22 (-23)
2005 Україна «Динамо-ІгроСервіс» 1 (-3)
2005—2006 Україна «Хімік» (Кр) 8 (-8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравцяРедагувати

Радянський періодРедагувати

Визованець сімферопольської ДЮСШ «Таврія», в якій займався до 1986 року. Після цього був переведений до першої команди сімферопольців, яка виступала в Другій лізі чемпіонату СРСР. У футболці «Таврії» провів 2 матчі в чемпіонаті СРСР. По ходу сезону перейшов до іншого кримського клубу, керчинського «Океану», який також виступав у Другій лізі СРСР. Але як і в складі сімферопольців основним воротарем не став і, зігравши 3 матчі в чемпіонаті, залишив розташування команди. Після цього захищав кольори футбольної команди СКЧФ (Севастополь), яка виступала на аматорському рівні. У 1990 році перейшов до севастопольської «Чайки», яка виступала в Другій нижчій лізі чемпіонату СРСР. Саме в складі севастопольців отримав стабільну ігрову практику того сезону, за підсумками якого зіграв 21 матч у чемпіонаті. У 1991 році повертається до «Таврії», яка на той час виступала в Першій лізі СРСР. Дебютував у футболці сімферопольців 18 травня 1991 року в програному (1:3) виїзному поєдинку 9-о туру Першої ліги проти тираспольського «Тилігула». Тарахтій вийшов на поле на 79-й хвилині, замінивши Бориса Белошапка[1]. Проте стати основним воротарем «кримців» Андрію знову не вдалося. В останньому чемпіонаті СРСР він зіграв 3 матчі, в яких пропустив 5 м'ячів.

«Нафтовик», СБТС та «Кривбас»Редагувати

У 1992 році перейшов до охтирського «Нафтовика», який отримав право взяти участь у першому розіграші чемпіонату України серед команд Вищої ліги. Деютував за охтирський колектив 14 березня 1992 року в переможному (1:0) домашньому поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти кременчуцького «Кременя». Андрій вийшов на поле в стартовому складі, а на 68-й хвилині його замінив Юрій Прохоров[2]. У Вищій лізі дебютував 30 березня 1992 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 6-о туру підгрупи 2 проти дніпропетровського «Дніпра». Тарахтій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. У складі «Нафтовика» в чемпіонатах України зіграв 24 матчі, в яких пропустив 26 м'ячів, ще 5 матчів (6 пропущених м'ячів) провів у кубку України. На початку сезону 1993/94 років розпочав у футболці сумського СБТС. Дебютував за сумчан 25 серпня 1993 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 3-о туру Першої ліги проти очаківської «Артанії». Андрій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[4]. У футболці СБТС у Першій лізі зіграв 14 матчів, в яких пропустив 18 м'ячів. Під час зимової перерви сезону 1993/94 років повернувся до «Нафтовика». Дебютував після свого повернення за охтирську команду 6 серпня 1994 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 31-о туру Першої ліги проти черкаського «Дніпра». Тарахтій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Юрій Прохорова[5]. У футболці «Нафтовика» зіграв 14 матчів, в яких пропустив 20 м'ячів.

Завдяки впевненій та надійній грі в охтирській команді отримав запрошення від вищолігового «Кривбасу». Дебютував за криворізьку команду 10 березня 1995 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 19-о туру Вищої ліги проти луганської «Зорі-МАЛС». Тарахтій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. За «Кривбас» у Вищій лізі зіграв 17 матчів, в яких пропустив 22 м'ячі.

Вояж до Росії та «Торпедо»Редагувати

У 1996 році виїхав до Росії, де підписав контракт з клубом Першого дивізіону «Уралан». Дебютував за елістинський клуб 7 квітня 1996 року в переможному (3:1) домашньому поєдинку 1-о туру проти новосибірської «Сибірі». Андрій вийшов на поле на 70-й хвилині, замінивши Цебекова[7]. У Першому дивізіоні чемпіонату Росії зіграв 37 матчів, в яких пропустив 37 м'ячів, ще 1 матч (1 пропущений м'яч) провів у Кубку Росії.

У 1997 році залишив «Уралан» та повернувся до України. Побував на перегляді в івано-франківському «Прикарпатті»[8], який завершився невдало[9] й контракт Тарахтій підписав із запорізьким «Торпедо»[10]. Дебютував у складі запорожців 31 липня 1998 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 1-о туру Першої ліги проти ФК «Львів». Андрій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[11]. У складі запорожців відіграв один сезон, за цей час у Першій лізі зіграв 11 матчів, в яких пропустив 6 м'ячів, ще 3 матчі (3 голи) провів у кубку України. У грудні 1998 року за ініціативи Леоніда Колтуна Андрій Тарахтій був виставлений на трансфер[12][13].

«Металург»/«Іллічівець»Редагувати

Влітку 1999 року підсилив маріупольський «Металург»[14]. У футболці «металургів» дебютував 3 жовтня 1999 року в програному (2:3) домашньому поєдинку 11-о туру Вищої ліги проти київського «Динамо». Андрій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Ігора Шуховцева[15]. Проте стати основним воротарем команди не зумів. На початку березня 2001 року побував на перегляді в харківському «Металісті»[16], але команді не підійшов. Після невдалого перегляду повернувся до «Металурга», також залучався до матчів другої команди маріупольців. У футболці «Металурга»/«Іллічівця» в чемпіонаті України зіграв 10 матчів, в яких пропустив 16 м'ячів, ще 4 матчі (5 пропущених м'ячів) зіграв у кубку України. За «Іллічівець-2» в чемпіонатах України зіграв 22 матчі, в яких пропустив 23 м'ячі. У 2005 році залишив розташування маріупольського клубу[17].

Завершення ігрової кар'єраРедагувати

У 2005 році повернувся до Криму. Спочатку виступав на аматорському рівні за красноперекопський «Хімік». Того ж року перейшов у «Динамо-ІгроСервіс». Дебютував у футболці сімферопольського клубу 30 липня 2005 року в програному (0:3) домашньому поєдинку 1-о туру Першої ліги проти хмельницького «Поділля». Тарахтій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[18]. Проте після цього не зіграв жодного офіційного поєдинку за кримських динамівців і незабаром повернувся до «Хіміка». Дебютував за красноперекопський колектив після свого повернення 21 вересня 2005 року в програному (1:2) домашньому поєдинку 1/16 фіналу кубку України проти криворізького «Кривбасу». Тарахтій вийшов на поле на 467-й хвилині, замінивши Вадима Жукова[19]. У Другій лізі дебютував у футболці клубу 1 жовтня 2005 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 8-о туру групи Б проти кіровоградської «Зірки». Андрій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[20]. У футболці красноперекопців у чемпіонаті України зіграв 8 матчів, в яких пропустив 8 м'ячів, ще 1 матч провів у кубку України. У 2006 році завершив кар'єру футболіста.

Кар'єра тренераРедагувати

По завершенні кар'єри футболіста розпочав тренерську діяльність. З січня 2008 року працював тренером воротарів під керівництвом Миколи Павлова у полтавській «Ворсклі»[21][22]. У травні 2012 року Микола Павлов очолив маріупольський «Іллічівець», а Тарахтій увійшо до тренерського штабу маріупольців, де займався підготовкою воротарів[23][24].

У 2015 році виїхав до Криму, де став помічником Олексія Грачова у тренерському штабі так званого ФК «Бахчисарай»[25]. З серпня 2016 року працює помічником фейкового футбольного клубу «Севастополь».

ПриміткиРедагувати

  1. «Тилігул» (Тирасполь) - «Таврія» (Сімферополь) (рос.)
  2. «Кремінь» (Кременчук) - «Нафтовик» (Охтирка) (рос.)
  3. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Нафтовик» (Охтирка) (рос.)
  4. «Артанія» (Очаків) - СБТС (Суми) (рос.)
  5. «Дніпро» (Черкаси) - «Нафтовик» (Охтирка) (рос.)
  6. «Зоря-МАЛС» - «Кривбас» (Кривий Ріг) (рос.)
  7. «Уралан» (Еліста) - «Чкаловець» (Новосибірськ) (рос.)
  8. КАЛМЫКСКИЕ УКРАИНЦЫ ИЩУТ КЛУБЫ (рос.)
  9. ИРИЧУКОМ ИНТЕРЕСУЕТСЯ "АНЖИ" (рос.)
  10. ЗАПОРОЖСКО-ДОНЕЦКИЙ АЛЬЯНС НЕ СОСТОЯЛСЯ
  11. «Торпедо» (Запоріжжя) - «Львів» (Львів) (рос.)
  12. КОЛТУН РЕШИЛ ПОМЕНЯТЬ ПОЛСОСТАВА (рос.)
  13. КОЛТУН ЗАТЕЯЛ КАПИТАЛЬНУЮ РЕКОНСТРУКЦИЮ (рос.)
  14. Николай ПАВЛОВ. ТАКОГО БЕСПОМОЩНОГО "ЧЕРНОМОРЦА" ЕЩЕ НИКОГДА НЕ ВИДЕЛ (рос.)
  15. «Металург» (Маріуполь) - «Динамо» (Київ) (рос.)
  16. Украина (рос.)
  17. "Ильичевец" приступил к работе (рос.)
  18. «Динамо-ІгроСервіс» (Сімферополь) - «Поділля» (Хмельницький) (рос.)
  19. «Хімік» (Красноперекопськ) - «Кривбас» (Кривий Ріг) (рос.)
  20. «Хімік» (Красноперекопськ) - «Зірка» (Кіровоград) (рос.)
  21. Павлов определился с помощниками (рос.)
  22. Павлов назвал своих помощников (рос.)
  23. Официально. Николай Павлов - главный тренер "Ильичевца" (рос.)
  24. Павлов принял Ильичевец (рос.)
  25. МегаВатні. Клуб кримнашів імені Гайдаша

ПосиланняРедагувати