Пресс Тамара Натанівна
Тамара Натанівна Пресс (10 травня 1937, Харків — 26 квітня 2021, Москва) — українська та російська радянська легкоатлетка, яка спеціалізувалася на штовханні ядра й метанні диска, олімпійська чемпіонка, рекордсменка світу.
| Пресс Тамара Натанівна рос. Тамара Натановна Пресс | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Громадянство |
 СРСР Росія | ||||
| Народження |
10 травня 1937[1][2] Харків, Українська РСР, СРСР[1] | ||||
| Смерть |
26 квітня 2021[3] (83 роки) Москва, Росія | ||||
| Зріст | 180 см | ||||
| Вага | 102 кг | ||||
| Спорт | |||||
| Вид спорту | легка атлетика | ||||
| Дисципліна | метання диска | ||||
| Участь і здобутки | |||||
 Пресс Тамара Натанівна у Вікісховищі | |||||
| |||||
| Спортивні медалі | |||
|---|---|---|---|
| Легка атлетика | |||
| Представник СРСР
| |||
| Олімпійські ігри | |||
| Золото | 1960 Рим | Штовхання ядра | |
| Срібло | 1960 Рим | Метання диска | |
| Золото | 1964 Токіо | Штовхання ядра | |
| Золото | 1964 Токіо | Метання диска | |
Життєпис ред.
Батько сестер Пресс загинув на війні. Вони виховувалися в евакуації в Самарканді, потім навчалися в Ленінградському університеті.
За власним зізнанням, Тамара з дитинства була моторною дитиною: «бігала швидше від усіх хлопчаків з її подвір'я, стрибала через різноманітні перешкоди, словом, завжди рухалась»[4].
Першим тренером, який «відкрив» спортсменку ще в дитинстві, був Володимир Пантелеймонович Безсекерних. Потім вона тренувалася у Заслуженого майстра спорту СРСР, першого в Радянському Союзі Заслуженого тренера з легкої атлетики Віктора Ілліча Алексєєва в добровільному спортивному товаристві «Трудові резерви».
Вона та її молодша сестра Ірина Пресс, бігунка і п'ятиборка, відомі як «Сестри Пресс», виграли практично все, що можна було в легкій атлетиці, за винятком бігу на довгі дистанції.
На римській Олімпіаді в 1960 році Тамара здобула золоту медаль у штовханні ядра і срібло в метанні диска. На токійській Олімпіаді вона перемогла в обох змаганнях. В штовханні ядра і в метанні диска Тамара Пресс встановила шість світових рекордів.
Тамара також успішно виступала на чемпіонатах Європи. В 1958 році у Стокгольмі вона була третьою в штовханні ядра, а в 1962 році в Белграді стала європейською чемпіонкою в штовханні ядра й метанні диска.
Питання щодо статі ред.
Наприкінці 60-х років у спортивних лікарів з'явилися підозра, що сестри Пресс гермафродити, інші думали, що сестрам вводять чоловічі гормони. Західні засоби масової інформації відкрито називали їх «братами Пресс»[5]. Спортсменки збиралися взяти участь в Олімпіаді-1968 в Мехіко.
Однак після введення тесту на статеву приналежність (вперше його ввели в 1966 р. на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в Будапешті, а з 1968 р. перевірка на статеву належність при проведенні Олімпіад стали обов'язковими), обидві сестри Пресс одразу припинили виступати на будь-яких міжнародних змаганнях. Разом з сестрами Пресс закінчили спортивну кар'єру багато інших радянських спортсменок.[6]
За офіційною версією керівництва радянської збірної, у Тамари та Ірини Пресс «загострилися болі в спині, які не дозволили далі займатися спортом». «Тому що дідусь захворів» — глузували західні ЗМІ[7]
Підозри щодо статевої належності сестер з'явилися у Міжнародного олімпійського комітету ще в 1964 році, і несподівана відмова спортсменок від участі в змаганнях у Мехіко стала підтвердженням цих підозр.[8] Західна спортивна преса сприйняла цей факт як зізнання з боку Радянського Союзу. Російські газети донині заперечують це звинувачення. Сама спортсменка заявила, що її змусило піти «відчуття міри»[9]
Життя після спортивної кар'єри ред.
Після того як Радянський Союз припинив виставляти їх на міжнародних змаганнях, обидві сестри Пресс розпочали інші кар'єри. Тамара стала адміністратором-функціонером російського спорту.
Тамара закінчила Вищу партійну школу при ЦК КПРС і одержала напрям у ВЦРПС, де тривалий час працювала заступницею завідувача відділу фізкультури та спорту. Потім багато років працювала на керівних посадах у ЦК радянських профспілок. 1986 року стала віце-президентом профспілкового товариства «Росія».
Займала почесну посаду в управлінні російським спортом, як і Ірина до своєї смерті в 2004 році, працювала у Російській Раді добровільного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо».
Посилання ред.
- ↑ а б Пресс Тамара Натановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Ушла из жизни олимпийская чемпионка Тамара Пресс
- ↑ People.Ru — Тамара Пресс(рос.)
- ↑ «Switch hitter: If a man has a sex change can he compete in the Olympics as a woman?» [Архівовано 2008-08-29 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Утро.ru: Олимпийские гермафродиты — быль или сказка(рос.)
- ↑ Ерік Егерс: «Чоловік чи жінка?» Випадок Caster Semenya — TV ZDF.de [Архівовано 23 серпня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ GZT.Ru У чемпионки мира проверят пол(рос.)
- ↑ Т.Пресс: Уходить надо вовремя(рос.)
Джерела ред.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.