Сільце (Тернопільський район)

село в Україні, в Підгаєцькому районі Тернопільської області

Сільце́ — село в Україні, у Підгаєцькій міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець на півдні району. До 2020 року адміністративний центр колишньої однойменної сільради. До Сільця приєднано хутори Застав'я, Кадуби та Нова Гребля; у зв'язку з переселенням жителів село Леонти та х. Собеско виведені з облікових даних. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Сільце
Церква Cвятих Апостолів Петра і Павла
Церква Cвятих Апостолів Петра і Павла
Церква Cвятих Апостолів Петра і Павла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Підгаєцька міська громада
Основні дані
Засноване 1460
Населення 1207
Територія 17.679 км²
Густота населення 67.54 осіб/км²
Поштовий індекс 48005
Телефонний код +380 3542
Географічні дані
Географічні координати 49°15′21″ пн. ш. 25°08′54″ сх. д. / 49.25583° пн. ш. 25.14833° сх. д. / 49.25583; 25.14833Координати: 49°15′21″ пн. ш. 25°08′54″ сх. д. / 49.25583° пн. ш. 25.14833° сх. д. / 49.25583; 25.14833
Середня висота
над рівнем моря
332 м
Водойми Коропець
Відстань до
районного центру
1 км
Найближча залізнична станція Потутори
Відстань до
залізничної станції
25 км
Місцева влада
Адреса ради 48000, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м Підгайці, вул Шевченка, буд. 39
Карта
Сільце. Карта розташування: Україна
Сільце
Сільце
Сільце. Карта розташування: Тернопільська область
Сільце
Сільце
Мапа
Мапа

CMNS: Сільце у Вікісховищі

Населення — 1600 особи (2007).

Історія ред.

 
Територія навколо Сільце на військовій австрійській карті

Перша писемна згадка — 1466 року.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар» та інші товариства, кооператива. У 1937 році на х. Нова Гребля була велика пожежа, залишилося 2 будинки.

1957 року в Сільці сталась велика повінь (1 особа загинула).

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Підгаєцької міської громади.[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підгаєцького району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]

Релігія ред.

Пам'ятники ред.

 
Пам'ятник Тарасові Шевченку

Споруджено пам'ятники жертвам 2-ї світової війни та односельцям (1988), Т. Шевченку (1992), встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1990) і проголошення незалежності України (1992), насипані братські могили УСС (1919, на місці похов. 3-х вояків) та діячам ОУН і УПА (1992, на місц і перепоховання), 2 символічні могили Борцям за волю України (відновлено 1991).

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.

Встановлений 1992 р. Скульптор – М. Папіш.

Хрест, постамент – камінь.

Висота – 2,3 м, висота барельєфу Т. Шевченка – 0,5 м.[3][4]

Соціальна сфера ред.

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, ТзОВ «Сільцівське», 3 фермерські господарства, торговельний заклад.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • військовик, громадський діяч, поет М.-Д. Гайва,
  • громадські діячі М. Іваськевич та В. Чибрас,
  • громадский діяч М. С. Гайва (Корпан),
  • Северин Титус Моравський - львівський латинський арцибіскуп [5]
  • Станіслав Кулон[pl] - польський скульптор

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 93. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
  4. Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
  5. Kumor B. Morawski Seweryn Tytus (1819—1900) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — Tom XXI/4, zeszyt 91. — S. 742. (пол.)

Джерела ред.