Церква святих верховних апостолів Петра і Павла (Сільце)

Церква святих верховних апостолів Петра і Павла — парафія і храм греко-католицької громади Підгаєцького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Сільце Тернопільського району Тернопільської області.

Церква святих верховних апостолів Петра і Павла

Країна  Україна
Ідентифікатори й посилання

Історія церквиРедагувати

На місці нині діючої церкви, ще з середини XVI століття стяв глиняний храм Воскресіння Господнього.

V 1700 році було звелено нову дерев’яну церкву. Ймовірно, парафія того ж року перейшла на греко-католицький обряд. У 1802—1803 роках на місці старої церкви збудували нову — велику, дерев’яну, в гуцульському стилі, яка діяла до 1937 року.

У 1937 році спеціальна урядова комісія визнала церкву села Сільце непридатною для проведення подальших богослужінь і прийняла рішення її розібрані. На її місці розпочали будівництво значно більшої, кам’яної, за проєктом інженера-архітектора Ярослава Фартуха.

Наріжний камінь освячено і закладено фундамент на празник святих верховних апостолів Петра і Павла 12 липня 1938 року за участю 12 священників. Греко-католики села офіційно належали до парафії Підгаєць.

У 1939 році будівництво призупинилося. У такому стані зведені стіни церкви висотою 3-3,5 метра простояли до 1952 року. Тодішній голова колгоспу Михайло Циван запропонував встановити дах на незавершену будову і використовувати її як колгоспну комору і така будівля проіснувала до 1992 року.

Влітку 1941 року біля будівлі незавершеної церкви було зведено тимчасову каплицю для проведення богослужінь. Відправи тут проводили постійно аж до 1960 року, коли державна влада закрила каплицю. Тоді богослужіння сільчани вже відвідували в храмі Підгаєць. Каплиця простояла закритою до 1989 року. Навесні того ж року державна влада дозволила використовувати для богослужінь каплицю у підпорядкуванні РПЦ.

З виходом УГКЦ з підпілля громада села у 1990 році конфесійно розділилася на греко-католицьких і православних. Православні не погоджувалися на почергову відправу в каплиці, тому державна вдала присудила православній громаді каплицю, а греко-католицькій незавершену кам'яну церкву. Зрозумівши, що приміщення недобудованої церкви остаточні передасться греко-католицькій громаді, православна громада прийняла рішення розібрати храм і 5 березня 1993 року вона зруйнувала будівлю греко-католицької церкви.

12 липня 1994 року греко-католики почали відбудову зруйнованої храму. На празник святих верховних апостолів Петра і Павла за участи священників о. Миколи Мидляка, о. Григорія Петришина було освячено наріжний камінь під будівництво церкви. Будівництво довершували за проєктом 1938 року виготовленим інженером-архітектором Ярославом Фартухом. Керівництво будови здійснював мешканець с. Сільце Богдан Залуцький. У неділю 5 січня 1997 року храм було урочисто освячено за участю пароха о. Ігоря Вовчука ті священників о. Миколи Мидляка і о. Григорія Петришина.

При парафії діють спільноти: «Матері в молитві», «Живої вервиці».

ПарохиРедагувати

  • о. Григорій Горбачевич,
  • о. Іван Микитей,
  • о. Юрій Пашківський,
  • о. Володимир Королюк,
  • о. Ігор Вовчук,
  • о. Ігор Комарницький (з травня 1996).

ДжерелаРедагувати