Сєрих Семен Прокопович
Семен Прокопович Сєрих (рос. Семён Прокофьевич Серых; нар. 16 лютого 1915 — 3 грудня 1991) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира батальйону з політичної частини 1-го стрілецького полку 99-ї стрілецької Житомирської Червонопрапорної дивізії 46-ї армії 2-го Українського фронту, капітан.
| Семен Прокопович Сєрих | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Семён Прокофьевич Серых | |||||||
 | |||||||
| Народження |
16 лютого 1915 с. Теребрено | ||||||
| Смерть |
3 грудня 1991 (76 років) Київ | ||||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | ||||||
| Країна |
 СРСР | ||||||
| Приналежність |
 Радянська армія | ||||||
| Рід військ | піхота | ||||||
| Роки служби |
1937—1940 1941—1960 | ||||||
| Партія | КПРС | ||||||
| Звання |
 Підполковник | ||||||
| Війни / битви |
Битва на озері Хасан Німецько-радянська війна | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія ред.
Народився 16 лютого 1915 року в селі Теребрено (нині Ракитянського району Бєлгородської області) у селянській родині. Росіянин. Закінчив сім класів неповної середньої школи. Працював планувальником будмайданчика Харківського тракторного заводу.
У 1937 році призваний до лав Червоної Армії. Учасник боїв біля озера Хасан в 1938 році. У 1940 році демобілізувався. Вдруге призваний на військову службу в 1941 році. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Воював на 2-му Українському фронті.
У ніч на 5 грудня 1944 року капітан С. П. Сєрих із батальйоном форсував Дунай біля населеного пункту Маріахаза, північніше угорського міста Ерчі. У бою за містечко Каземхап замінив пораненого командира роти, очолив атаку і захопив Каземхап. Брав участь у відбитті 12 контратак противника. Плацдарм був утриманий.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронтах боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство капітану Семену Прокоповичу Сєрих присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7254).
Після війни продовжував службу в армії. У 1948 році закінчив курси заступників командирів частин з політичної частини.
З 1960 року підполковник С. П. Сєрих у запасі. Жив у Києві. Помер 3 грудня 1991 року. Похований у Києві на Міському кладовищі «Берківці».
Творча діяльність ред.
Нагороди ред.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
Література ред.
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Герои-белгородцы. 2-е изд., доп. Воронеж, 1972
- Комиссары на линии огня, 1941—1945. В небе. — М.: Политиздат, 1985