Сєдак Ігор Микитович

Сєдак Ігор Микитович
Народження	3 жовтня 1923 Полтава
Смерть	12 січня 2009 (85 років) Київ
Країна; (підданство)	СРСР; Україна
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Донецьк, Артемівськ, Дніпрорудне, Кременчук, Коростишів, Суми, Ялта та ін.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сєдак.

І́гор Мики́тович Сєдак (* 3 жовтня 1923, Полтава — † 12 січня 2009, Київ) — український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, заслужений архітектор УРСР (1977), лауреат Державної премії СРСР (1978) в царині архітектури — за ландшафтну архітектуру центру Донецька, академік Академії мистецтв України (2004).

Батько Олександра Сєдака — також Заслуженого архітектора України.

Джерела ред.

Брав участь у німецько-радянській війні.

1951 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, архітектор.

З 1951 по 1969 рік працював у проектних й науково-дослідних інститутах.

Протягом 1969—1976 років обіймав посаду директора Українського державного інституту проектування міст «Діпромісто».

Виконав більше 100 проектних та конкурсних робіт — генеральних планів Донецька — Макіївки, Сум, Великої Ялти.

Запроектував та керував забудовою житлових та громадських споруд в Бахмуті, Дніпрорудному, Києві, Коростишеві, Кременчуці, Червонограді.

Розробив проекти парків в Алушті, Одесі, Сімферополі, приміській зоні Києва, на Закарпатті.

Протягом 1965—1990 років обирався членом президії, першим заступником голови та головою правління Спілки архітекторів УРСР.

Протягом 15 років, з 1975 по 1990 рік, був секретарем Союзу архітекторів СРСР.

З 1979 року працював викладачем на кафедрі містобудування Київського національного університету будівництва і архітектури, доцент.

Є автором понад 150 наукових публікацій з архітектурних питань, серед них монографія «Архітектура України».

За його участі розроблено та встановлено понад тридцять пам'ятників, зокрема загиблим в нацистсько-радянській війні односельцям, погруддя Б. Є. Патона в Києві.

Представляв УРСР на багатьох з'їздах Спілки архітекторів СРСР.

Був делегатом п'яти конгресів та асамблей Міжнародної спілки архітекторів (UIA) — у Болгарії, Великій Британії, Єгипті, Іспанії, Мексиці.

Протягом багатьох років входив до складу:

Комітету з Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка та головою його архітектурної секції,
президії республіканського правління Українського товариства охорони пам'яток історії та культури,
був членом комісії Української РСР із справ ЮНЕСКО,
віце-президентом архітектурної секції Українського товариства дружби та культурного зв'язку з зарубіжними країнами.

Працював головним редактором науково-технічного збірника «В допомогу проектувальнику-містобудувальнику».

Нагороди ред.

І. М. Сєдак також кавалер орденів Богдана Хмельницького, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 1 ступеня, Червоної Зірки. Нагороджений Почесною грамотою ВР УРСР, срібною медаллю Всесоюзної виставки досягнень народного господарства СРСР.

Джерело ред.