Вікіпедія

Сухорада Павло Федорович

Сухорада Павло Федорович (9 червня 1940, с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина — 18 грудня 1994, с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина) — український письменник-гуморист, прозаїк. Член НСПУ (1994).

Сухорада Павло Федорович
Народився 9 червня 1940(1940-06-09)
с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина
Помер 18 грудня 1994(1994-12-18) (54 роки)
с. Велика Павлівка Зіньківського району, Полтавщина
Громадянство СРСР СРСР
Національність українець
Діяльність прозаїк
Мова творів українська
Жанр гумореска
Членство Національна спілка письменників України

Біографія ред.

Народився 9 червня 1940 в селі Велика Павлівка Полтавської області в сім'ї колгоспників.

Закінчив Великопавлівську середню школу (1957), Зіньківське училище механізації, тривалий час працював у рідному селі причіплювачем, трактористом, теслею.

За станом здоров'я рано вийшов на пенсію, брав активну участь в громадському житті села, активно виступав в районній та обласних газетах. Надихався творчістю Миколи Гоголя, Остапа Вишні та Олександра Ковіньки. Його гуморески друкували газети «Молодь України», «Літературна Україна», журнали «Прапор», «Дніпро», «Україна», «Хлібороб України»[1][2], обласна і районна періодика.

Переважно писав на теми колгоспного життя, про побут і мораль, дотепно висміював різного роду недоліки[1]. Написав також чимало публіцистичних статей і кореспонденцій.

Протягом багатьох років був одним із найактивніших громадських кореспондентів районної газети «Прапор комунізму», творчо виконував обов'язки відповідального секретаря літературного об'єднання «Співуче джерело» при редакції цього видання[2].

Окремі твори перекладено білоруською мовою[3].

Вибрані твори ред.

Окремі видання ред.

  • Сухорада, П. Ф. Антивиховання [Текст]: гуморески / П. Ф. Сухорада. — К. : Молодь, 1981. — 96 с. — (Перша книга прозаїка).
  • Сухорада, П. Ф. Смалений вовк [Текст]: гумор і сатира / П. Ф. Сухорада. — К. : Радянський письменник, 1988. — 182 с. — ISBN 5-333-00085-9.

Гуморески ред.

  • Підмогоричили (1969)[2]
  • Персона нон грата (1974)[4]
  • Скарга бабусі Теклі (?)
  • «Незамінний» Василь Свербигуз (1979)[5]
  • Як я оберігав авторитет (1979)[6]
  • Антивиховання (1981)[7]
  • «Велика сила» (1981)[8]
  • Свято (1981)[9]
  • «Віщий» сон (1981)[10]
  • Чарівне слово (1981)[11]
  • Тимкові сни (1982)[12]
  • Творча думка (1988)[13]
  • Неспокійна ніч (усмішка, 1988)[14]
  • Пенсія (1989)[15]
  • Будьте, як дома (1989)[16]
  • У нас усі гарні (1989)[17]
  • Чорна дірка (1991)[18]
  • Бартер (1994)[19]
  • Дорожня наука (весняна усмішка, 1994)[19]

Оповідання ред.

  • Помста (1988)[20]

Нариси ред.

  • З ім'ям Леніна (1979)[21]
  • Щастя Людмили Гудько (1979)[22]
  • Вибір на все життя (1981)[23]
  • Немов рідна мати (1981)[24]
  • Захисток (1984)[25]
  •  
    Обкладинка книги «Антивиховання» (1981)
  •  
    Обкладинка книги «Смалений вовк» (1988)

Примітки ред.

  1. ↑ а б [Передмова] // Сухорада, П. Ф. Антивиховання [Текст]: гуморески / П. Ф. Сухорада. — К. : Молодь, 1981. — С. 2.
  2. ↑ а б в Виховання сміхом // Прапор комунізму. — 1981. — 28 березня. — С. 4.
  3. ↑ Сухарада, П. Вечны рухавік: гумарэска / П. Сухарада ; пер. М. Гіль // Маладосць[be]. — 1975. — № 1. — С. 187—188.(біл.)
  4. ↑ Україна. — 1974. — № 11. — C. 22
  5. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 27 січня.
  6. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 14 квітня. — С. 4.
  7. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 28 березня. — С. 4.
  8. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 30 квітня. — С. 4.
  9. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 16 травня. — С. 3.
  10. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 28 листопада.
  11. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 12 грудня. — С. 3.
  12. ↑ Прапор комунізму. — 1982. — 7 січня.
  13. ↑ Прапор комунізму. — 1988. — 14 січня.
  14. ↑ Прапор комунізму. — 1988. — 6 серпня.
  15. ↑ Прапор комунізму. — 1989. — 16 березня. — С. 4.
  16. ↑ Прапор комунізму. — 1989. — 13 травня.
  17. ↑ Прапор комунізму. — 1989. — 26 серпня.
  18. ↑ Прапор комунізму. — 1991. — 16 березня.
  19. ↑ а б Зоря Полтавщини. — 1994. — 15 грудня. — С. 4.
  20. ↑ Прапор комунізму. — 1988. — 30 січня.
  21. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 13 лютого.
  22. ↑ Прапор комунізму. — 1979. — 20 грудня. — С. 2.
  23. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 23 травня. — С. 2-3.
  24. ↑ Прапор комунізму. — 1981. — 3 жовтня. — С. 4.
  25. ↑ Прапор комунізму. — 1984. — 30 листопада.

Література ред.

  • Вітаємо! [Привітання редакції з приводу прийняття до НСПУ] // Зоря Полтавщини. — 1994. — 15 грудня. — С. 4.
  • Кузьменко О. Гуморески Павла Сухоради // Прапор комунізму. — 1988. — 26 травня.
  • Літератори Полтавщини: Довідник / Упоряд. А. Дяченко. — Полтава, 1992. — Вип. II. — С. 25.
  • Нанкевич А. На неторованих стежках [Про гуморески колгоспника с. Великої Павлівки Павла Сухораду] // Комсомолець Полтавщини. — 1981. — 23 квітня.
  • Павло Сухорада [Некролог] // Літературна Україна. — 1994. — 29 грудня.
  • Пам'яті письменника // Зоря Полтавщини. — 1994. — 20 грудня. — С. 3.
  • Пам'яті товариша // Голос Зіньківщини. — 1994. — 21 грудня.
  • Ротач П., Ротач О. Полтавщина літературна: Енциклопедичний біобібліографічний словник: У 3-х книгах / За ред. О. Ротача; Вступні статті М. Жулинського та М. Степаненка. — Книга 3.1: П — С. — Полтава: Дивоствіт, 2020. — С. 557.
  • Сухорада Павло Федорович // Зіньківщина. Історичні нариси. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. — С. 635.
  • Сухорада Павло Федорович // Зіньківщина, рідний край: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко; авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: ПП Шевченко Р. П., 2013. — С. 198.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сухорада_Павло_Федорович&oldid=39086762