Суровикіно

населений пункт у Росії

Суровикіно (рос. Суровикино) — місто в Росії, Волгоградської області, адміністративний центр Суровікінського району. Населення 18,2 тис. осіб (2021).

Суровикіно
рос. Суровикино
Герб Прапор
герб Прапор Суровікіноd
Основні дані
48°36′ пн. ш. 42°51′ сх. д. / 48.600° пн. ш. 42.850° сх. д. / 48.600; 42.850Координати: 48°36′ пн. ш. 42°51′ сх. д. / 48.600° пн. ш. 42.850° сх. д. / 48.600; 42.850
Країна Росія
Регіон Волгоградська область
Район Суровікінський район
Столиця для Суровикінський район[1] і Міське поселення місто Суровикіноd[1]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Q18747513?, Q4088118? ?
Засновано 1744
Перша згадка 1744
Статус міста 1966
Площа 33,433 км²
Населення 20 527 (2010)
Висота НРМ 40 м
Водойма Чир
Міста-побратими Ішим (2017)
Телефонний код 84457
Часовий пояс UTC+4 і UTC+3
GeoNames 486071
ЗКАТО 18253501000
ЗКТМО 18653101001
Поштові індекси 404411 - 404415
Міська влада
Мапа
Мапа


CMNS: Суровикіно у Вікісховищі

Залізнична станція Суровикіно Приволзької залізниці.

Географія

ред.

Лежить за 15 км від гирла річки Чир у Дон (Цимлянське водосховище), за 135 км від Волгограда, недалеко від кордону з Ростовською областю.

Через місто проходить залізнична лінія Волгоград — Лиха та автомобільна дорога федерального значення Волгоград — Каменськ-Шахтинський.

Історія

ред.

Виникло як селище при залізничній станції Суровікіно (відкрита в 1900 році), названа ім'ям сусіднього хутора, першопоселенців краю.[2] Дата першого поселення — 1744.[3]

Символи

ред.

24 серпня 2007 Рада депутатів міста ухвалила рішення № 18/5 «Про затвердження Положення про гімн міського поселення». Того ж дня рішенням № 18/6 затверджено й сам гімн.[4]

Населення

ред.
Чисельність населення
1959[5]1970[6]1979[7]1989[8]1996[9]1998[9]2000[9]
965315 18716 95018 33619 30019 50019 900
2001[9]2002[10]2005[9]2006[9]2007[9]2008[11]2009[12]
20 00020 33820 20020 10020 00019 90019 687
2010[13]2011[9]2012[14]2013[15]2014[16]2015[17]2016[18]
20 53320 50020 23519 98019 64119 38719 181
2017[19]2018[20]2019[21]
18 95418 68518 375

Економіка

ред.

У Суровикінському районі розвинене сільське господарство. Родовища піску, глини.[2]

Відомі уроженці

ред.
  • Денис Зорін (1991—2022) — російський військовик, старший лейтенант ЗС РФ. Герой Росії. Ліквідований під час вторгнення до України.

Примітки

ред.
  1. а б ОКТМО. 185/2016. Southern FD
  2. а б Усі регіони Росії [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.] — Суровикино — все о городе
  3. Администрация Волгоградской области [Архівовано 19 червня 2008 у Wayback Machine.] — Суровикинский район. Географические и исторические сведения.
  4. Официальный сайт Суровикино[недоступне посилання з травня 2019] — Государственная символика города Суровикино
  5. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  7. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  8. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  9. а б в г д е ж и Народная энциклопедия «Мой город». Суровикино
  10. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  11. Города Волгоградской области (число жителей - оценка на 1 января 2008 года, тысяч человек). Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 10 червня 2016.
  12. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  13. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Волгоградской области
  14. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  15. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  16. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  17. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  18. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  19. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  20. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  21. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Процитовано 31 липня 2019.

Посилання

ред.