Вулиця Стрітенська (Полтава)

Стрі́тенська ву́лиця — вулиця у Шевченківському районі Полтави, одна з найдовших у місті[1]. Пролягає приблизно від перехрестя з вулицею Пилипа Орлика через перетини з вулицями Соборності, Небесної Сотні, Державного Прапора, Юліана Матвійчука і Шевченка до вулиці Патріарха Мстислава.

Стрітенська вулиця
Полтава
Місцевість Центр
Район Шевченківський
Назва на честь Стрітенської церкви
Колишні назви
радянського періоду (українською) Комсомольська
радянського періоду (російською) Комсомольская
Загальні відомості
Координати початку 49°35′19″ пн. ш. 34°33′47″ сх. д. / 49.588806° пн. ш. 34.563222° сх. д. / 49.588806; 34.563222
Координати кінця 49°34′33″ пн. ш. 34°32′48″ сх. д. / 49.575917° пн. ш. 34.546806° сх. д. / 49.575917; 34.546806
Транспорт
Рух частково двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Полтавське відділення НБУ, Апеляційний суд Полтавської області
Навчальні заклади Полтавська дитяча музична школа №1 ім. П.І. Майбороди, ЗОШ №4, Полтавський базовий медичний коледж
Медичні заклади ПОКЛ ім. М. В. Скліфосовського
Забудова багатоповерхова комерційна і житлова, приватний сектор
Комерція готель «Театральний», магазин «Комбат»
Підприємства ТОВ СМНК-69
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r1666037
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Стрітенська у Вікісховищі

Історія ред.

Історія вулиці сягає XVIII століття. Колись вона об'єднувала територію Старої і Нової Полтавської фортеці. Починається від яру, у місці, де Полтава вже сходить на нижню частину міста і закінчується перетином з вулицею Трегубівською, тобто на території Кобищанів, які ще навіть у ХІХ ст. були за межами Полтави. Коли в 1802—1803 рр. виділили ділянку для богоугодного закладу (нині — обласна лікарня), то через відчужені приватні володіння проклали вулицю, перпендикулярно Ново-Полтавській, у бік Познанської греблі (вул. Миколи Дмітрієва) і назвали її Крайньою вулицею. Пізніше її продовжили у протилежному напрямку, до Стрітенської церкви, і по всій довжині вулицю почали називати Стрітенською на честь Стрітенської церкви, що містилася на ній. На картах старої Полтави позначалася як Стрітенська або Срітенська, залежно від того, як називали церкву. У 1933 році, в часи войовничого атеїзму, її було розібрано. На сьогодні від будівель, що належали церкві, збереглася лише одна. Тривалий час у ній містився дитячий кінотеатр «Салют». Навпроти нього раніше мешкав відомий світлописець Йосип Хмелевський. Крім нього, у різний час на цій вулиці проживали вчений-винахідник Олександр Шаргей, більш відомий як Юрій Кондратюк, та архітектор Лев Вайнгорт. На перетині вулиць Стрітенської та Короленка нині розміщується головний корпус Полтавського базового медичного коледжу. А колись ця територія належала богоугодним закладам. Тут же розташовувався і Хрестовоздвиженський костел[1].

Із радянських часів і до 2016 р. вулиця мала ідеологічну назву — Комсомольська. 20 травня 2016 у рамках виконання закону про декомунізацію голова Полтавської ОДА Валерій Головко своїм розпорядженням перейменував 115 топонімів у Полтаві, тим самим повернувши вулиці Комсомольській її історичну назву Стрітенська.[2]

Примітки ред.

  1. а б Цикл сюжетів «Вулиці Полтави»[недоступне посилання]
  2. Соборності, Мазепи, Петлюри: повний список перейменованих вулиць у Полтаві. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 21 травня 2018.

Посилання ред.