Вулиця Шевченка (Полтава)

Ву́лиця Шевче́нка — одна із вулиць Полтави, знаходиться у Шевченківському і Київському районах. Пролягає від Першотравневого проспекту до провулка 2-й Веселий південніше вулиці Пушкіна і паралельно їй. Довжина вулиці — 3,41 км.

Вулиця Шевченка
Полтава
Перетин вулиць Шевченка і Європейської. Пожежна каланча.
Перетин вулиць Шевченка і Європейської. Пожежна каланча.
Район Шевченківський, Київський
Назва на честь Тараса Григоровича Шевченка
Колишні назви
Новополтавська
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Полтавський літературно-меморіальний музей В. Короленка
Полтавський музей авіації та космонавтики
Навчальні заклади Українська медична стоматологічна академія (будинок № 23)
Полтавський багатопрофільний ліцей №1 імені Котляревського (будинок № 14),
Полтавська загальноосвітня школа № 4 (будинок № 19)
Полтавська загальноосвітня школа № 25 (будинок № 119)
Медичні заклади Полтавська обласна клінічна лікарня (будинок № 23)
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Шевченка у Вікісховищі

Історичні пам'ятники і забудоваРедагувати

Вулиця названа у 1909 році на честь українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка. До 1908 року мала назву Новополтавська.

Прокладена на початку XIX століття на околиці міста, де знаходилося кілька козацьких хуторів. На їх місці у 1804 році відкрито благодійні лікувальні заклади. У складі комплексу споруд 18201823 років зведено в стилі класицизму будинок лікарні. Головний фасад двоповерхової споруди прикрашає шестиколонний доричний портик, увінчаний трикутним фронтоном. У 18271835 роках попечителем богоугодних закладів працював Іван Котляревський. Згодом тут розміщалася земська лікарня, тепер — Полтавська обласна клінічна лікарня імені Скліфосовського.

Головний корпус обласної клінічної лікарні знаходиться в двоповерховому будинку, побудованому у 1820 році за проектом Михайла Амвросимова в стилі російського класицизму. В XX столітті довкола старого будинку лікарні виросло ціле медичне містечко — терапевтичний, хірургічний, онкологічний корпуси тощо. В жовтні 1984 року на південному фасаді хірургічного корпусу була відкрита меморіальна дошка з написом: «В лютому 1883 року лікарем Коробкіним М. П. в місті Полтава вперше в Росії здійснена операція на легенях». Біля входу в головний корпус лікарні, знаходиться меморіальна дошка в пам'ять про класика української літератури Івана Петровича Котляревського, встановлена у 1963 році на честь 125-річчя з дня смерті драматурга. Перед центральним входом лікарні встановлено пам'ятник Миколі Скліфосовському (встановлений 25 травня 1979 року).

На початку вулиці Шевченка на перетині з Першотравневим проспектом — будинок Полтавської пожежної команди (зараз тут музей авіації і космонавтики), пам'ятник захисникам фортеці і коменданту Олексію Келіну. На вулиці Шевченка у заїжджому дворі (гербергу) під час лікування у Полтаві в 17761778 роках зупинявся російський полководець Олександр Суворов разом із дружиною В. Прозоровською (№ 39-б, споруди знесено в 1989 році).

Будинок № 13 (тепер районного суду) до революції належав лікарю Олександру Волкенштейну — учаснику російсько-турецької війни 1877—1878 років, народнику. У нього бували Володимир Короленко, Григорій Мясоєдов, Микола Скліфосовський, Іван Бунін та інші. На фасаді будинку середньої школи № 16 з нагоди 50-річчя Збройних Сил СРСР відкрито меморіальну дошку. В цьому приміщенні напередодні Німецько-радянської війни знаходився призивний пункт військкомату.

Сусідні вулиціРедагувати

До вулиці Шевченка примикають вулиці Леваневського, Міщенка, Стрітенська, Гоголя, Котляревського, Європейська, Новий Базар, В'ячеслава Чорновола, Раїси Кириченко, провулок Тупий, вулиці Дмитра Коряка, Сінна, Крамського, Ватутіна, Симона Петлюри, Тимірязєва, Степана Халтуріна, Коцюбинського і провулок Косий.

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

ДжерелаРедагувати