Ву́лиця Го́голя — одна із вулиць Полтави, знаходиться у Шевченківському районі міста. Пролягає від вулиці Пилипа Орлика до вулиці Шевченка. Перетинається з вулицями Соборності, Небесної Сотні, Юліана Матвійчука і Державного Прапора.

Вулиця Гоголя
Полтава
Початок вулиці Гоголя з боку вулиці Небесної Сотні, 2009
Початок вулиці Гоголя з боку вулиці Небесної Сотні, 2009
Початок вулиці Гоголя з боку вулиці Небесної Сотні, 2009
РайонШевченківський
Назва на честьМиколи Васильовича Гоголя — українського російськомовного прозаїка, драматурга, поета.
Колишні назви
Іванівська
Загальні відомості
Протяжність900 метрів
Координати початку49°35′17.91″ пн. ш. 34°33′36.66″ сх. д. / 49.5883083° пн. ш. 34.5601833° сх. д. / 49.5883083; 34.5601833
Координати кінця49°34′54.88″ пн. ш. 34°33′9.51″ сх. д. / 49.5819111° пн. ш. 34.5526417° сх. д. / 49.5819111; 34.5526417
Транспорт
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Гоголя у Вікісховищі

Історичні пам'ятники і забудова

ред.

Вулиця прокладена на початку XIX століття при будівництві нового центру Полтави за генеральним проектом 18031805 років. Первісна назва — вулиця Іванівська. Сучасну назву отримала у 1907 році на честь Миколи Васильовича Гоголя при підготовці до 100-річчя від дня його народження. Вулиця забудована в основному двоповерховими будинками кінця XIX — початку XX століття.

На розі вулиці Гоголя з вулицею Небесної Сотні знаходиться пам'ятник Миколі Гоголю. Пам'ятник планувалось встановити ще до Жовтневої революції: збір коштів на нього здійснювався ще на початку XX століття, у 1915 році Академія мистецтв розглянула і затвердила проект пам'ятника. Скульптуру М. В. Гоголя створив і подарував Полтаві український скульптор-передвижник Леонід Позен. У зв'язку з першою світовою війною встановлення пам'ятника було відкладене. Потім, у перші роки Радянської влади місцеве керівництво заборонило ставити пам'ятник «буржуазному» письменнику і скульптура лежала на одному із складів. Пам'ятник встановлено тільки у березні 1934 року.

В декількох десятках метрів від пам'ятника Гоголю знаходиться кінотеатр «Колос» (вул. Гоголя, 22) — красивий будинок побудований в 1901 році за проектом академіка архітектури Олексія Трамбицького. Будівля витримана у стилі неоренесансу. До революції тут знаходився театральний зал Полтавського просвітницького будинку імені Миколи Гоголя. Зал, який вміщував 1100 глядачів, і сцена нагадували в мініатюрі сцену знаменитого театру Ла Скала. Як театральний зал будинок використовувався включно до початку Великої Вітчизняної війни — з 1936 року тут працював Полтавський державний український театр музичної драми. У 19411943 роках будинок було зруйновано, у повоєнні роки відновлено у первісних архітектурних формах з пристосуванням під кінотеатр «Колос».

З 1950-х років драматичний театр розташовується в іншій будівлі, розташованій на вулиці Гоголя — у 1958 році для Обласного академічного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя був побудований новий будинок на розі вулиць Гоголя і Соборності (вул. Соборності, 23). Театр споруджено за проектом архітекторів А. Крилова і О. Малишенко. В архітектурному рішенні фасаду використані елементи класицизму, фронтон будинку прикрашений виразними барельєфами.

Поряд зі старим театральним будинком знаходиться інший, який також входив у комплекс просвітницького будинку імені Гоголя (вул. Гоголя, 24). Він також побудований в 1901 році, в архітектурі будинку присутні риси модерну. В будинку знаходилася громадська бібліотека з книжковим складом і частина експонатів земського краєзнавчого музею. Будинок також відомий тим, що в 1902 році в ньому знаходилася явка агентів марксистської газети «Іскра». З 1959 року в будинку знаходиться полтавський державний архів.

Навпроти кінотеатру «Колос» (вул. Гоголя, 23) розташований ще один будинок, побудований на початку XX століття з виразною архітектурою. Цей будинок також відомий тим, що у вересні 1941 року в ньому розміщувався штаб 10-го танкового полку майора Архипова — останні захисники Полтави, який покинув місто тільки 18 вересня після важких вуличних боїв.

Відрізок вулиці Гоголя від вулиці Пушкіна до вулиці Соборності є ботанічною пам'яткою місцевого значення.

Меморіальні та анотаційні дошки

ред.
Зображення Кому присвячено Адреса Інформація
  Борисенку Олександру Олександровичу вул. Гоголя, 10
  Бразову Леоніду Петровичу вул. Гоголя, 19 Дошку встановлено 9 листопада 1998 року, коли в Україні вперше відзначався День української писемності та мови. Автори — архітектор Михайло Калінін і художник Тетяна Кусайло. Дошка виготовлена з рожевого граніту (1,1x0,6 м)[1].
Ларисі Леонідовні Безобразовій[2]
  Шаховцову Віталію Івановичу Дошку встановлено у травні 2004 року. Автори — художники Євген Путря, Юрій і Віталій В'ялі, Віктор Цимбаліст, архітектор Анатолій Чорнощоков. Дошка виготовлена з рожевого граніту (108х54 см) із барельєфом митця[3].
Гайдарову Володимиру Георгійовичу вул. Гоголя, 22 У 2003 році на фасаді кінотеатру «Колос» по вулиці Гоголя, 22 встановлена меморіальна дошка Володимиру Гайдарову (1893-1976) — видатному радянському актору театру і кіно, лауреату Сталінської премії за фільм «Сталінградская битва»[4]. Гранітна дошка встановлена на честь 110-річчя від дня народження актора.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Леонід Петрович Бразов (Безобразов). Сайт histpol.pl.ua
  2. Світлій Пам’яті Лариси Леонідівни Безобразової [1] [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.]
  3. Олександ Єрмак. Палітра його життя. 10.06.2010. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 липня 2012.
  4. Газета 2000[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)

Література

ред.

Посилання

ред.

Див. також

ред.