Позен Леонід Володимирович

Леоні́д Володи́мирович По́зен (* 26 лютого 1849, Оболонь, Хорольський повіт — † 8 січня 1921, Петроград) — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року).

Леонід Позен
Портрет Леоніда Позена роботи Миколи Ярошенка (1885)
Народився	26 лютого 1849(1849-02-26) Оболонь, Хорольський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер	8 січня 1921(1921-01-08) (71 рік) Петроград, Російська РФСР
Громадянство	Російська імперія  РСФРР
Навчання	Імператорський Харківський університет і Імператорський Санкт-Петербурзький університет
Працював у містах	Полтава
Основні роботи	Пам'ятник Івану Котляревському (1903) і Пам'ятник Миколі Гоголю (1913)

Меморіальна дошка Леоніду Позену у Полтаві

Біографія

Народився у селі Оболоні Хорольського повіту Полтавської губернії (бувшого Семенівського району нині Кременчуцького району) Полтавської області, де був маєток його діда М. П. Позена.

Батько Леоніда Позена – Володимир Позен – був відставним штабс-капітаном. Мав з дружиною Софією семеро синів. Дитинство Леоніда минуло в дідовім маєтку, де він з братами здобув домашню освіту. Дуже любив ліпити з житнього хліба різні фігурки.

У 15 років вступив до до п’ятого класу Першої полтавської гімназії, там продовжив займатися мистецтвом – малював, ліпив. Цей потяг хлопця підтримував учитель малювання Федот Ткаченко, друг Тараса Шевченка.

Закінчив Першу полтавську гімназію.

1867 року він вступає до Харківського університету, а за рік переводиться на юрфак Петербурзького.

1872 р. закінчує виш юридичний факультет Петербурзького університету і став працювати помічником присяжного повіреного в Петербурзі.

Мешкав у Полтаві у 1876–1891 роках. Працював товаришем прокурора Полтавського окружного суду. Відтоді розпочалася його суддівська кар’єра, яка тривала 40 років. На цій посаді Леонід від судового слідчого дослужився аж до сенатора кримінального касаційного департаменту урядового Сенату, таємного радника.

Працював у Петербурзі, з 1912 року — сенатор.

Спеціальної художньої освіти не мав. З 1880 року — експонент, з 1891 року — член товариства передвижників.

У Полтаві, де Позен мешкав 15 років (по 1891 рік), він мав два будинки в районі нинішнього Березового скверу. Дружина-полтавка Позена Марія Дейтріх походила з  відомої родини. Її мати Катерина Дейтріх більше 30 літ очолювала місцевий Інститут шляхетних дівчат.

В Позена і його дружини Марії власних дітей не було. Пара удочерила сироту – доньку покійних односельців. 1891 року Леонід планував з дружиною і донькою виїхати до Петербурга, але напередодні поїздки стався нещасний випадок – дитина втопилася в місцевому озері. Для батьків це стало великою трагедією.

1891 року переїхав в Петербург. Працював у прокуратурі місцевого окружного суду.

1894 р. його обрали членом Товариства передвижників, за рік став членом Ради Академії. У цей період створює скульптурну композицію “Оранка в Малоросії”, яка з успіхом експонується на виставках. Загалом майстер взяв участь у майже 48 виставках, де презентував понад 50 своїх робіт.

Виконав численні скульптурні групи і статуетки на теми з життя та історії українського народу («Кобзар», 1883 р.; «Переселенці», 1884 р.; «Жебрак», 1886 р.; «Запорожець у розвідці», 1887 р.; «Скіф», 1889 р.; «Оранка на Україні», 1897 р. та інші). Створив погруддя Г. Г. Мясоєдова (1890 р.), Ф. Г. Стравинського (1897 р.), М. О. Ярошенка (1898 р., 1899 р.) та ін.

Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році). Пам'ятник Котляревському включає горельєфи, натхненні його знаковими творами: «Енеїда», «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник», які майстерно відображають образи літературних героїв. Існує думка, що для створення образу Наталки Полтавки Позен використовував як натурниць Тетяну Абазу, доньку міського голови Олександра Абази, та Олену Дейтріх, сестру дружини скульптора.

Після встановлення монумента І. Котляревському Леонід Позен отримав пропозицію попрацювати над пам’ятником Миколі Гоголю. Монумент земляку-письменнику Л. Позен теж створив безкоштовно. Його виконано 1915 року, та встановлено аж 1934-го (до 125-річчя з дня народження М. Гоголя). Він зображував сидячого письменника, заглибленого у свої думки. Цей пам'ятник вважався одним із найкращих скульптурних портретів Гоголя.

Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника. Був у дружніх стосунках з художниками Василем Волковим, Іваном Зайцевим, Григорієм Мясоєдовим.

8 січня 1921 року Леонід Позен відійшов у засвіти у Петрограді. Похований на Смоленському цвинтарі. По смерті чоловіка, дружина передала скульптури Полтавському та Ленінградському музеям.

Твори зберігаються у Полтавському художньому музеї, Музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, Третьяковській галереї у Москві, російському музеї у Санкт-Петербурзі.

У Полтаві на честь Позена у 1962 році названо провулок. У с. Оболонь в рамках закону про декомунізацію в честь нього перейменовану центральну вулицю села.

В жовтні 2014 року в Полтаві Л. Позену встановлено меморіальну дошку на вулиці Небесної Сотні.

Галерея робіт

Пам'ятник Івану Котляревському у Полтаві	Пам'ятник Миколі Гоголю у Полтаві	Скульптурна група «Запорожець у розвідці»

Посилання

• Історія Полтави — Леонід Володимирович Позен [Архівовано 17 грудня 2009 у Wayback Machine.] (укр.)
• Володимир Проненко. Скульптури статського радника [Архівовано 7 липня 2007 у Wayback Machine.] «Дзеркало тижня» № 41, 2003
• Позен Леонід Володимирович на сайті Українці в світі.

Джерела та література

• Ковпаненко Н. Г. Позен Леонід Володимирович [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 312. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Аничин Євгеній. Привіт із Полтави [Фото]: ілюстрований каталог поштових карток з видами міста та околиць. Частина 2 / Є. М. Аничин. — Полтава: ТОВ «АСМІ», 2019. — 152 с., іл.
• «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 685 (укр.)

Література

• Волосков В.  Скульптор Леонід Позен (1849 - 1921) / В. Волосков // Волосков В. Найзнаменитіша в Україні. - Полтава, 2013. - С. 149-152

• Жовнір Н.  Між пам'ятниками Котляревському і Гоголю встановили меморіальну дошку їхньому творцю - Леоніду Позену / Н. Жовнір // Вечірня Полтава. - 2014. - 29 жовт. - С. 2.

• Зінченко В.  Вулиця Леоніда Позена в Оболоні / В. Зінченко // Вісник Семенівщини. - 2023. - 21 лип. - С. 5
• Ковпаненко Н. Г. Позен Леонід Володимирович (22.07.1849 - 08.01.1921) - скульптор, педагог. Дійсний член Академії мистецтв (з 1894) : [уродженець с. Оболонь (нині - Семенівського р-ну Полтав. обл.)] / Н. Г. Ковпаненко // Енциклопедія історії України: у 10 т. - К., 2011. - Т. 8. - С. 312
• Кравченко О.  Він подарував нам Гоголя і Котляревського: [скульптор Л. Позен] / О. Кравченко // Полтавський вісник. - 2014. - 25 лип. - С. 6. ; Край. - 2014. - № 125 (верес.). - С. 4-5.
• Курчакова О.  Видатні постаті образотворчого життя Полтавського краю періоду ХУІІ - ХХ сторіч / О. Курчакова // Полтава : Архітектура , історія , мистецтво. - Полтава, 2002. - С. 32-47
• Лещенко С. Автор відомих полтавських пам'ятників "дивитиметься" на свої творіння: [відкриття мемор. дошки Л. Позену на будівлі Полтавського технікуму споживчої кооперації] / С. Лещенко // Полтавський вісник. - 2014. - 17 жовт. - С. 22.
• Москалюк П.  Роки йдуть, а пам'ять не вмирає / П. Москалюк // Полтавський вісник. - 2013. - 6 верес. - С. 17.
• Позен Л. Запорожець у розвідці : скульптурна мініатюра / Л. Позен // Художня культура України. - Київ, 2006. - С. 124.
• Позен Л. Лірник : мініатюра / Л. Позен // Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ - початку ХХ ст. - К., 1964. -вст.
• Позен Леонід Володимирович : (10/22.07.1849, містечко Оболонь, тепер с. Семенівського р-ну - 8.01.1921, Петроград), вид. укр. скульптор // Ханко В. Словник мистців Полтавщини. - Полтава, 2002. - С. 154 ; Халимон В. Полтавщина очима краєзнавця. - Полтава, 2009. - С. 32 ; Гортаючи сторінки історії Полтавщини. - Полтава, 2016. - С. 191-192
• Позен Леонід Володимирович : [нар. в с. Оболоні Хорольського повіту на Полтавщині] // Альманах пошани й визнання Полтавщини. - Полтава, 2003. - С. 152-153
• Полтавський заспів Позена // Наливайко І. Через літа, через віки...: Історико-публіцистичні нариси. - Полтава, 2008. - С. 209-220
• Скриль В.  Видатний скульптор і патріот / В. Скриль // Рідний край. - 2003. - № 2 (9). - С. 149-150
• Стороха Є. Прообраз Наталки Полтавки або з кого ліпив Л. Позен героїню Котляревського / Є. Стороха // Край. - 2013. - № 110 (черв.). - С. 13.
• Ханко В.  Національна скульптура XIX-XX ст.: внесок полтавців  / В. Ханко // Образотворче мистецтво. - 2017. - № 1. - С. 48-53
• Ханко В. М. Позен Леонід Володимирович (22.07.1849, с. Оболонь, нині Семенів. р-ну - 08.01.1921, м. Петроград) - скульптор [Текст] / В. М. Ханко // Енциклопедія мистецтва Полтавщини  : у 2-х т. / В. М. Ханко. - Полтава, 2015. - Т. 2. - С. 147-148
• Чернов А. Олександр Абаза : [Полтавський повіт. маршал, мировий суддя, 1872-1888 рр. - міський голова та ін.] / А. Чернов // Край. - 2010. - № 77 (верес.). - С. 15-16
• Чернов А. Самобутність скульптур Л. Позена: [уродженця с. Оболонь, тепер  Семенівського р-ну. До 165-річчя митця] / А. Чернов // Літературна Україна. - 2014. - 24 лип. - С. 15