Позен Леонід Володимирович
Леоні́д Володи́мирович По́зен[1] (* 26 лютого 1849, Оболонь, Хорольський повіт — † 8 січня 1921, Петроград) — український скульптор-передвижник, дійсний член Петербурзької академії мистецтв (з 1894 року).
| Леонід Позен | |
 Портрет Леоніда Позена роботи Миколи Ярошенка (1885) | |
| Народився | 26 лютого 1849 Оболонь, Хорольський повіт, Полтавська губернія,  Російська імперія
|
|---|---|
| Помер | 8 січня 1921 (71 рік) Петроград, .svg){kind=small} Російська РФСР
|
| Громадянство | Російська імперія РСФРР
|
| Навчання | Харківський університет[d] і Імператорський Санкт-Петербурзький університет[d] |
| Працював у містах | Полтава |
| Основні роботи | Пам'ятник Івану Котляревському (1903) і Пам'ятник Миколі Гоголю (1913) |
.jpg)
Зміст
БіографіяРедагувати
Народився у селі Оболоні Хорольського повіту (тепер Семенівського району) Полтавської області, де був маєток його діда М. П. Позена.
Закінчив Першу полтавську гімназію та 1872 року юридичний факультет Петербурзького університету. Мешкав у Полтаві у 1876–1891 роках. Працював товаришем прокурора Полтавського окружного суду. Потім працював у Петербурзі, з 1912 року — сенатор.
Спеціальної художньої освіти не мав. З 1880 року — експонент, з 1891 року — член товариства передвижників.
Виконав численні скульптурні групи і статуетки на теми з життя та історії українського народу («Кобзар», 1883 р.; «Переселенці», 1884 р.; «Жебрак», 1886 р.; «Запорожець у розвідці», 1887 р.; «Скіф», 1889 р.; «Оранка на Україні», 1897 р. та інші). Створив погруддя Г. Г. Мясоєдова (1890 р.), Ф. Г. Стравинського (1897 р.), М. О. Ярошенка (1898 р., 1899 р.) та ін.
Автор пам'ятника Івану Котляревському (відкритий в 1903 році) і пам'ятника Миколі Гоголю (виконаний в 1913 році, встановлений у 1934) у Полтаві. Виконав для Полтавської школи імені Івана Котляревського скульптурне погруддя українського письменника. Був у дружніх стосунках з художниками Василем Волковим, Іваном Зайцевим, Григорієм Мясоєдовим. Помер у Петрограді, похований на Смоленському кладовищі. Твори зберігаються у Полтавському художньому музеї, Музеї українського образотворчого мистецтва у Києві, Третьяковській галереї у Москві, Російському музеї у Санкт-Петербурзі.
У Полтаві на честь Позена у 1962 році названо провулок. У с. Оболонь в рамках закону про декомунізацію в честь нього перейменовану центральну вулицю села.
Галерея робітРедагувати
|
|
|
Скульптурна група
«Запорожець у розвідці» |
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Наголос подано за Позен Леонід Володимирович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 8. — 1982.
ПосиланняРедагувати
Джерела та літератураРедагувати
- Ковпаненко Н. Г. Позен Леонід Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 312. — ISBN 978-966-00-1142-7.
ЛітератураРедагувати
- «Полтавщина:Енциклопедичний довідник». Довідник. (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 685 (укр.)
 |
Праці цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проекту, додавши їх у Вікісховище. |