Вікіпедія

Вулиця Соборності (Полтава)

Вулиця Соборності — одна з головних вулиць Полтави, проходить по Київському та Шевченківському районах. Пролягає від Соборної площі до Київської площі. До вулиці Соборності прилучаються: вулиці Решетилівська — Тролейбусна — Нечуя-Левицького — Симона Петлюри і Миколи Духова — Української Повстанської Армії — Сінна і майдан Незалежності (двічі) — Дмитра Коряка — Ляхова — В'ячеслава Чорновола — 1100-річчя Полтави — В'ячеслава Чорновола — Театральна — Монастирська — Котляревського — Гоголя — Стрітенська — Конституції (двічі) — Воскресенський узвіз і Спаська.

Вулиця Соборності
Полтава
На вулиці Соборності
На вулиці Соборності
На вулиці Соборності
Район Київський, Шевченківський
Назва на честь соборності українських земель
Колишні назви
вул. Успенська, вул. Мостова, вул. Олександрівська, вул. Куракінська, вул. Сталіна, Жовтнева
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Апеляційний суд Полтавської області
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Соборності у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Соборності.

Історія ред.

 
Вулиця Олександрівська і Велика Петровська площа. Ліворуч — Успенський собор, у центрі — Воскресенська церква, праворуч — Будинок губернського земства, початок XX століття
 
Стрітенська церква (1900)

Вулиця була прокладена у 2-й половині XVIII століття від Успенського собору у напрямку Київських воріт Полтавської фортеці. Первісна назва вулиця Успенська. Наприкінці 18 століття була пробита далі через передмістя і названа Пробивною. Першою впорядкована й забудована. На планах міста кінця XVIII-початку XIX століття позначена як вулиця Мостова. На початку XIX століття дістала назву вулиця Олександрівська, пролягала від Соборної до Круглої площі. Далі починалася Кременчуцька поштова дорога, відтинок якої до сучасної Київської площі на початку XX століття мала назву вулиця Куракінська. 1913 року на честь 300-річчя дому Романових гімназистами вздовж неї було закладено Каштанову алею. 1922 року вулиці Олександрівську і Куракінську перейменовано на вулицю Жовтневу. У повоєнні роки частина від Соборної площі до Жовтневого парку називалася вулиця Сталіна. У 1961 році повернено назву Жовтнева. Сучасна назва вулиця Соборності — на честь ідеї про соборність українських земель в Українській Самостійній Соборній Державі, з 2016 року.

Вулиця Соборності — пам'ятка містобудування XIX століття доби класицизму. Забудована за принципом лінійно-осьової перспективи. Головним композиційним акцентом став ансамбль Круглої площі, на якій у 1811 році було відкрито монумент Слави. Численні площі (сучасні Конституції, Театральна, Незалежності, Київська) закріпляли головну вісь загальноміського центру.

Уздовж вулиці Соборності стояли Воскресенська церква, Спаська церква, Стрітенська церква, Троїцька церква, будинок Дворянського і Селянського банку, будинок Державного банку, «Грандъ Отель», будинок Таранушенка та інші громадські й приватні споруди. Великого значення було надано озелененню: Олександрівський парк і Романовська алея.

Будівлі та заклади ред.

Вулиця Соборності — адміністративний, культурний і торговий центр міста. На ній розташовані:

Знаходяться:

Пішохідна зона ред.

Частина вулиці від Корпусного саду до театру імені М. В. Гоголя є пішохідною зоною.

Пам'ятки історії та архітектури ред.

Державний реєстр національного культурного надбання:

Зображення Дошка Найменування пам'ятки Датування Місцезнаходження Охоронний №
та № у комплексі
  Спаська церква (зміш.) 1705,1811,
1845 роки		 вул. Соборності, 10 578 / 0
  Будинок Таранушенка (мур.) 1838 вул. Соборності, 14 1472 / 0
  Будинок дворянського зібрання (мур.) 1810 вул. Соборності, 31 577 / 6
  Малоросійський поштамт (мур.) 1869 вул. Соборності, 35 577 / 2
  Державні установи (мур.) 1810 вул. Соборності, 36 577 / 3
  Будинок генерал-губернатора (мур.) 1810 вул. Соборності, 37 577 / 4
  Старогубернаторський будинок (мур.) 1811 вул. Соборності, 38 577 / 7
  Російський селянський банк (мур.) 1906-1909 роки вул. Соборності, 39 1473 / 0
  Віцегубернаторський будинок (мур.) 1811 вул. Соборності, 40 577 / 8
  Кадетський корпус (мур.) 1840 вул. Соборності, 42 577 / 5

Меморіальні та анотаційні таблиці ред.

У 1968 році на фасаді будинку по вулиці Соборності, 42 (колишні Петровський кадетський корпус та Полтавське вище зенітне ракетне командне училище ім. генерала армії М. Ф. Ватутіна) встановлена мармурова таблиця, де на початку 20-х років XX століття містилися Полтавські піхотні курси, на яких у 1920—1922 роках навчався Микола Ватутін (1901—1944) — радянський військовій діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу. У 1970 році встановлена гранітна таблиця на фасаді будинку виконкому Полтавської міської Ради народних депутатів (вулиця Соборності, 36, колишній Будинок губернських державних установ) на честь обрання Володимира Ілліча Леніна почесним головою Полтавської міської Ради робітничих і червоноармійських депутатів 14 березня 1920 року. У 1977 році встановлена гранітна таблиця на фасаді Полтавського музичного училища імені Миколи Лисенка на честь Федора Попадича (1877—1943) — українського хорового диригента, композитора і педагога.

Зображення Кому присвячено Адреса Дата встановлення Дата демонтажу
Тарасові Бобаничу (учаснику російсько-української війни, Герою України) вул. Соборності, 5 28 листопада 2022
  Івану Паскевичу вул. Соборності, 8 17 травня 2012 27 липня 2022
  Дмитру Ахшарумову (засновнику музичного училища) вул. Соборності, 11
Попадичу Федору Миколайовичу, граніт (1,7×0,2 м) 1977
  Володимиру Кабачку, граніт 1977
  Віктору Мірошніченку, граніт
  Анатолію Коломійцю
Йосипу Хмелевському вул. Соборності, 20
  Глібу Котельникову (винахіднику першого авіаційного ранцевого парашута) вул. Соборності, 24
Енею вул. Соборності, 28/13

Галерея ред.

Література ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Палац дозвілля «Листопад» у місті Полтава. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 16 травня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вулиця_Соборності_(Полтава)&oldid=40685656