Кравчинський Сергій Михайлович
Сергі́й Миха́йлович Кравчи́нський (літературний псевдонім Степняк, 1 (13) липня 1851, Новий Стародуб — 11 (23) грудня 1895, Лондон) — революціонер-народник, письменник, українського походження, що писав італійською, англійською і російською мовами.
| Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський | ||||
|---|---|---|---|---|
 Сергій Степняк-Кравчинський | ||||
| Ім'я при народженні | Сергій Михайлович Кравчинський | |||
| Псевдонім | Степняк | |||
| Народився | 1 (13) липня 1851 Новий Стародуб, Херсонська губернія | |||
| Помер | 11 (23) грудня 1895 (44 роки) Лондон ·залізнична аваріяd | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Діяльність | прозаїк, публіцист | |||
| Сфера роботи | народництво[1][1], тероризм[1][1], літературна діяльністьd[1][1] і журналістика[1][1] | |||
| Alma mater | Михайлівське артилерійське училище | |||
| Мова творів | італійська, англійська російська | |||
|
| ||||
 Кравчинський Сергій Михайлович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
ред.
Його батько, Михайло Тадейович, за національністю був білорусом, служив військовим лікарем, дворянин. Мама, Любов Яківна, українка, передала дітям любов до рідної пісні, поезії «природи краю».
Дитинство минуло в Олександрії, Єлисаветграді, Умані. Закінчив Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі (1870), там же навчався в Лісовому інституті (1871—1873).
Був членом гуртка чайковців, одним з ініціаторів «ходіння в народ», фундатором партії «Земля і воля». У 1874 р. був заарештований, після втечі виїхав за кордон. Брав участь у національно-визвольному повстанні в Герцеговині (1875), повстанні анархістів в італійській провінції Беневенто. У травні 1878 р. повернувся до Петербурга, де 4 серпня 1878 р. кинджалом-стилетом вбив шефа жандармів, генерал-лейтенанта, члена Державної ради Мезенцева і наприкінці того ж року вимушений був емігрувати.
У Росії Кравчинського оголошують державним злочинцем, у донесеннях він значився як найнебезпечніший керівник революціонерів у Петербурзі. Переслідувався він поліцією Росії й за кордоном. Тож на чужині Кравчинський з конспіративною метою стає Степняком. Цей літературний псевдонім вперше з'явився у 1881 році під публікаціями нарисів з майбутньої книжки «Підпільна Росія» в одній з італійських газет. З цим прізвищем і був відомий за життя в Європі та Америці.
За океаном Степняк читає студентам Бостона, Чикаго, Вашингтона лекції про Л.Толстого, І.Тургенєва, революційний рух у Росії, сибірські заслання. Грошей, які він заробив за лекції, вистачило, щоб заснувати Фонд вільного російського друку. Це дозволило друкувати і закуповувати революційну літературу для Росії.[3].
Від 1884 року жив у Лондоні. Був особисто знайомий з Ф. Енгельсом, Г. В. Плехановим, Е. Л. Войнич, І. Я. Франком. Для видання й розповсюдження нелегальної літератури заснував «Фонд вільної російської преси». Автор публіцистично-історичних і літературних творів, присвячених російському революційному рухові, чим спричинився до інформації про нього на Заході[4].
Цікавився Т. Шевченком і пропагував на Заході його твори та інших письменників. Листувався з М. Драгомановим та іншими.
23 грудня 1895 року Степняк-Кравчинський загинув, випадково потрапивши під потяг. Степняк, за звичаєм задумавшись, переходив через колію залізниці, на нього наскочив поїзд, і він був убитий на місці[5].
Відкрито було музей Сергія Степняка-Кравчинського в його рідному селі Новий Стародуб за ініціативи літературознавиці Євгенії Таратути. Відкрили його в липні 1976 року. Як пише Григорій Гусейнов у своїй книжці «Незаймані сніги», на той час це була подія всеукраїнського масштабу, на яку навіть завітав Павло Загребельний. Євгенія Олександрівна свого часу спілкувалася з Войнич, а тому надала музею чимало цікавих експонатів, подарувала місцевій бібліотеці чимало книжок. Із часом приміщення з колонами передали церкві, експонати — школі[6].
Твори
ред.Видав книги публіцистичних нарисів «Підпільна Росія» (1881), «Російські грозові хмари», «Росія під владою царів» (1885), які перекладались на інші мови; художні твори «Штундіст Павєл Руденко» (1900), «Андрій Кожухов» (1889), «Домік на Волге» (1896), та інші. Багато друкувався англійською та іншими європейськими мовами, наприклад його важливе дослідження селянства у Російській Імперії: "The Russian Pesantry: their agrarian condition, social life and religion" (1895).
Перевидання
ред.Російськомовні
ред.Андрей Кожухов.Домик на Волге.— М.: Правда, 1981.— 400 с., 8 ил., 500000, предисловие Елизаветиной Г.:3 — 20 с..
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ «Овід» із українського степу, газета «День». Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ Сергій Степняк-Кравчинський. Petrovo. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2014.
- ↑ Сергій Степняк-Кравчинський. Коротка біографія [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Одержимий «Овід» з херсонського степу. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2014.
Джерела та література
ред.- Кравчинський Сергій Михайлович [Архівовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 275. — ISBN 978-966-00-0855-4.
Література
ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- «Овід» із українського степу. «День» [Архівовано 4 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Олійник М. Я. «Туди, де бій». Київ, «Дніпро», 1971
Посилання
ред.- Степняк-Кравчинський [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Степняк Сергій - Кравчинський // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1839. — 1000 екз.
- Сергій Кравчинський в бібліотеці az.lib.ru [Архівовано 9 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Два памфлети Сергія Кравчинського в часописі «Скепсис» [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Кравчинський Сергій Михайлович [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]pdf