Відкрити головне меню

Мезенцов Микола Володимирович — російський державний діяч, начальник ІІІ відділення, генерал-ад'ютант (1871), з 1877 року один із членів Державної ради.

Микола Володимирович Мезенцов
Mezencov NV.jpg
Ім'я при народженні рос. Мезенцов Николай Владимирович
Народився 11 (23) квітня 1827(1827-04-23)
Російська імперія
Помер 4 (16) серпня 1878(1878-08-16) (51 рік)
Санкт-Петербург
·убитий С. М. Степняк-Кравчинським
Поховання Coastal Monastery of St. Sergius[d]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність росіянин
Діяльність Начальник Третього відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії
Учасник Кримська війна
Військове звання Генерал-ад'ютант
Конфесія Православний
Батько Wladimir Petrowitsch Mesenzew[d]
Нагороди
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Офіцер ордена Почесного легіону
Орден Червоного орла
Лева і Сонця 1 ступеня

Зміст

БіографіяРедагувати

З 18 років почав служити у гвардії. У 18531856 р.р. брав участь в Кримській війні. З 1864 р. був начальником корпусу жандармів, потім товаришем шефа жандармів (1874) та шефом жандармів. У 1876 р. очолив Третє відділення імператорської канцелярії[1].

4 серпня 1878 року на Мезенцова був здійснений замах на Михайлівській вулиці Санкт-Петербургу, який організували члени нігілістичної організації «Народна Воля». З донесення Олександру ІІ:

« Молодий чоловік стрімко кинувся на шефа жандармів та вдарив його ножем у живіт. Підполковник Макаров з криком «тримай, тримай» ударив нападника парасолькою.[2] »

Після нанесення смертельної рани Мезенцову інший народник вистрілив у підполковника Макарова, проте револьвер дав осічку. Революціонери втекли з місця злочину на спеціально підготовлених для цієї акції дрогах.

Генерал-ад'ютант Мезенцов не усвідомив небезпеки від завданої йому рани, бо вона не кровоточила, а тому пішов додому, де незабаром помер.

Через деякий час після смерті шефа жандармів С. М. Степняк-Кравчинський зізнався в газеті «Народна Воля», що саме він вдарив ножем Мезенцова.

Цікаві фактиРедагувати

  • 20 серпня в «Урядовому віснику» було надруковано повідомлення, що після убивства Миколи Володимировича Мезенцова державний уряд буде зі ще більшою суворістю боротися з народництвом[3].

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати