Стенжаричі

село у Володимир-Волинському районі Волинської області України

Стенжа́ричі — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимирського району Волинської області. Населення становить 492 осіб.

село Стенжаричі
Свято-Успенська церква
Свято-Успенська церква
Свято-Успенська церква
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Громада Устилузька міська громада
Облікова картка Стенжаричі 
Основні дані
Засноване 1565
Населення 492
Площа 2,36 км²
Густота населення 208,47 осіб/км²
Поштовий індекс 44712
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°55′52″ пн. ш. 24°07′55″ сх. д. / 50.93111° пн. ш. 24.13194° сх. д. / 50.93111; 24.13194Координати: 50°55′52″ пн. ш. 24°07′55″ сх. д. / 50.93111° пн. ш. 24.13194° сх. д. / 50.93111; 24.13194
Водойми річка Золотуха
Місцева влада
Карта
Стенжаричі. Карта розташування: Україна
Стенжаричі
Стенжаричі
Стенжаричі. Карта розташування: Волинська область
Стенжаричі
Стенжаричі
Мапа
Мапа

CMNS: Стенжаричі у Вікісховищі

В селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, клуб, бібліотека, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 3 торговельних заклади.

Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в задовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.

Географія

ред.

Селом протікає річка Золотуха.

Історія

ред.

Станом на 1902 рік в селі була церква, смолярня, цегельня, 105 будинків зі 786 мешканцями[джерело?].

У 1906 році село Коритницької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 9. Дворів 104, мешканців 813[1].

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село входить до складу Польської Республіки.

У 1921—1939 рр. у Стенжаричах діяла підпільна організація КПЗУ.

 
Пам’ятник землякам (1972 рік)

За зв'язки жителів села з радянськими партизанами в роки німецько-радянської війни гітлерівці вбили 120 чоловік, 107-вивезли на каторжні роботи до Німеччини, зруйнували 95 житлових будинків.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 621 особа, з яких 285 чоловіків та 336 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 484 особи.[3]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
російська 0,61 %

Примітки

ред.
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 липня 2019.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

ред.
  • Стенжа́ричі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.164

Посилання

ред.