Стенжаричі
Стенжа́ричі — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимирського району Волинської області. Населення становить 492 осіб.
село Стенжаричі | |
---|---|
Свято-Успенська церква | |
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Володимирський район |
Тер. громада | Устилузька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA07020210210063513 |
Облікова картка | Стенжаричі |
Основні дані | |
Засноване | 1565 |
Населення | 492 |
Площа | 2,36 км² |
Густота населення | 208,47 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44712 |
Телефонний код | +380 3342 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°55′52″ пн. ш. 24°7′55″ сх. д. / 50.93111° пн. ш. 24.13194° сх. д. |
Водойми | річка Золотуха |
Місцева влада | |
Карта | |
Мапа | |
|
В селі є загальноосвітня школа I—III ступенів, клуб, бібліотека, дитячий садок, фельдшерсько-акушерський пункт, відділення зв'язку, 3 торговельних заклади.
Село газифіковане. Дорога з твердим покриттям в задовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.
У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.
Географія
ред.Селом протікає річка Золотуха.
Історія
ред.Станом на 1902 рік в селі була церква, смолярня, цегельня, 105 будинків зі 786 мешканцями[джерело?].
У 1906 році село Коритницької волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 9. Дворів 104, мешканців 813[1].
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село входить до складу Польської Республіки.
У 1921—1939 рр. у Стенжаричах діяла підпільна організація КПЗУ.
За зв'язки жителів села з радянськими партизанами в роки німецько-радянської війни гітлерівці вбили 120 чоловік, 107-вивезли на каторжні роботи до Німеччини, зруйнували 95 житлових будинків.
Населення
ред.Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 621 особа, з яких 285 чоловіків та 336 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 484 особи.[3]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,39 % |
російська | 0,61 % |
Примітки
ред.- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 липня 2019.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Стенжа́ричі // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.164
Посилання
ред.- Stężarycze, wś, pow. włodzimierski smolarnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 339. (пол.)
- Погода в селі Стенжаричі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |