Старі Бабани

село в Уманському районі Черкаської області (Україна)

Старі Бабани — село в Україні, в Уманському районі Черкаської області, у складі Дмитрушківської сільської громади. Розташоване на обох берегах річки Ревуха (притока Ятрані) за 18 км на північний схід від міста Умань. Населення становить 1 481 особа (станом на 1 січня 2022 р.).

село Старі Бабани
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Громада Дмитрушківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA71060070090041081
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 12-13 ст.
Населення 1 481 (01.01.2022)[1]
Територія 3248 га км²
Площа 266,1 га км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 20330
Телефонний код +380 4744
Географічні дані
Географічні координати 48°51′08″ пн. ш. 30°21′03″ сх. д. / 48.85222° пн. ш. 30.35083° сх. д. / 48.85222; 30.35083Координати: 48°51′08″ пн. ш. 30°21′03″ сх. д. / 48.85222° пн. ш. 30.35083° сх. д. / 48.85222; 30.35083
Середня висота
над рівнем моря
209 м
Водойми Ревуха
Місцева влада
Адреса ради 20330, Черкаська обл., Уманський район, с. Старі Бабани, вул. Миру, 3
Староста Мельниченко Валентина Сергіївна
Карта
Старі Бабани. Карта розташування: Україна
Старі Бабани
Старі Бабани
Старі Бабани. Карта розташування: Черкаська область
Старі Бабани
Старі Бабани
Мапа
Мапа

CMNS: Старі Бабани у Вікісховищі

Історія ред.

Село Старі Бабани розкинулось на горбистій місцевості, біля невеликої річки Ревухи, стиснутої гранітними берегами. За переказами, назва села походить від стародавнього міста, яке існувало на цій території в ХІІ — ХІІІ століттях і було повністю зруйноване під час одного з нападів Золотої орди, приблизно в 1240 році, а серед мешканців залишились живими лише дві жінки похилого віку, які сховалися біля річки в землянці[джерело?]. За іншою версією, назва села походить від слова «бабан», яке в тюркських мовах означало "місто", "святий", "батько», що дійсно тут існувало, і мало велику кількість церков та монастирів.[джерело?]. На території села є трипільські поселення, де люди не одноразово знаходили фігурки глиняних жінок (баб), що теж може бути причетним до назви.[2][3][4].

Означення «Старі» з'явилося значно пізніше можливо, тоді, коли виникло інше поселення з подібною назвою (це може бути село Бабанка) для розрізнення старого і нового поселень. Згадується, що у 1629 році в с. Старі Бабани було 224 двори[5]. Давнє місто було дуже велике. В ньому, за переказами, знаходилося 9 монастирів. Це місто було зруйноване і спалене в ХІІІ — XIV століттях. При розкопах на території села знайдено залишки цегляних стін, монети і речі старовинного походження, які зараз знаходяться в Уманському краєзнавчому музеї. А на садибах Халатьяна Сергія і Танасійчука Михайла збереглися вали висотою до 11 метрів під якими проходить підземний хід. Починався він на початку села біля сільського цвинтаря, а закінчувався біля селище Гранітне. Довжина ходів невідома, але це свідчить про те, що у минулому тут була фортеця по обороні міста. Входи в тунелі у 1900—1905 роках засипані. В селі є урочище «Чернече», назва якого походить від слова «чернець». Це говорить про те, що в цьому місці був монастир.

В часи Хмельниччини село було центром Бабанської сотні[5].

Уривок з книги Лаврентія Похилевича «Сказання про населені місцевості Київської губернії» 1864 р. - "Бабаны, село при речке Бабанке, в 15-ти верстах к востоку от города Умани, с местностью гористою и скалистою, называется старыми Бабанами. Жителей обоего пола 1119. Село, тянущееся на две версты, разделяется на четыре части, именуемые: Вошивка, Лыса гора, Горобиевка и Чуприкиевка. В народе есть предание, что до нашествия Татар на этом месте был городок с несколькими церквами и что оставшийся древний вал близ церкви служил ему укреплением. Церковь Михайловская, деревянная, неизвестно в каком году построена; земли имеет 35 десятин. В жалованье причту назначено 114 рублей. К Бабанскому приходу причислена деревня Ксендзовка, в 1-й версте от Бабан отстоящая выше по речке Бабанке. Жителей в ней обоего пола 786. В деревне находится приписная Троицкая церковь деревянная, неизвестно когда построенная. До 1841 года она составляла особый приход."

В селі існувала дерев'яна церква, збудована у 1709 році. Вона складалась з трьох бань і дзвіниці, на якій було 6 дзвонів; вага великого дзвона становила 49 пудів і 20 фунтів. Церква була під унією 40 років. Згоріла церква в 1932 році. На даний час на території села діє Старобабанівська православна церква св. Архистратига Михайла Московського патріархату, церква знаходиться в центрі села.

Минав час, почалось заселення території, і кожна сім'я брала собі у користування певний наділ землі. Від прізвищ людей і географічного положення пішли назви різних частин села: Адаменка, Костюківка, Козини, Шатава, Горобіївка. Так утворилось невелике селище яке тепер називають Селиськом. Одна з частин носить назву Лисогора, говорять, що колись давно жив у селі чоловік з прізвиськом Лисий, а хатина його стояла на горі, тепер це — Лисогора. Але існує і друга легенда цієї назви. Ця гора є найвищою точкою села, і на ній не було нічого окрім одиноких дерев, тому й почали називати Лисогорою. За часів панства, частина землі села Старі Бабани належали пану Степану Молодчаному. Він був завзятим хазяїном, і в північній частині села селяни посадили лісок, який зараз носить назву Молодчане. А назва Староміський ліс вказує на існування колишнього міста. На території села також є трипільські та черняхівські поселення[6].

При в'їзді в село розташоване сільське кладовище, з краю якого стоїть пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років, який встановлений у 1993 році з граніту. Під час Голодомору, тільки за офіційними даними, від голоду померло 505 мешканців села[7].

В центрі села височить обеліск Слави, який встановлений у 1967 році[8]. На меморіальній плиті викарбувано прізвище 252 односельчан, які загинули в роки Другої світової війни.

На території сільського будинку культури братська могила, яка була встановлена в 1945 році з надгробною плитою виготовлена з граніту. На сільському кладовищі у 1970 році встановлено індивідуальну могилу з граніту. На околиці села було побудовано стадіон районного значення.

Територія села розташована на давній тектонічній структурі — Українському щиту, тому село багате на магматичні корисні копалини. У селі переважає сірий граніт, але іноді трапляється і рожевий. Родовища утворені в палеозойській і мезозойській ерах. Товщина розвідного гранітного пласта сягає 202 метри. Загальні запаси граніту складають 32247 тисяч м³. Перші наукові дослідження місцевого гранітного родовища відносяться до 1851 р., а в 1890 р. почали розробку родовища і постачали Старобабанівський граніт на будівництво залізничної колії Вапнярка — Цвітково.

У 1925 році в селі було створено кустарну артіль каменотесів. Великі обсяги граніту видобували в селі з відкриттям кар'єру «Клин» у 1932 році, після чого почали постачати граніт у вигляді парапетів та берегових карнизів для впорядкування берегів річки Нева в Санкт-Петербурзі та Москви-ріки в Москві. Бригада каменотесів села брала участь у будівництві Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова. В наш час продукція кар'єру надходить до багатьох міст і сіл України.

На території сільської ради розміщені та працюють: загальноосвітня школа, дитячий навчальний заклад, сільський будинок культури, лікарська амбулаторія, аптека, відділення зв'язку, відділення ощадбанку, АТС, приватні магазини, магазин РАйСТ, церква, Старобабанівська виправна колонія № 92 (найбільша в області), ПАТ «Старобабанський гранітний кар'єр».

Органом місцевого самоврядування є Старобабанівський старостинський округ. На даний час старостою є Мельниченко Валентина Сергіївна.

Охорона здоров'я ред.

Медичну допомогу населенню села Старі Бабани надає Старобабанівська лікарська амбулаторія. Приміщення газифіковане, забезпечене проточною водою, швидкою медичною допомогою. Працює маніпуляційний та оглядовий кабінети, є палата денного стаціонару. Головний лікар — Танасійчук Михайло Іванович. У приміщенні лікарської амбулаторії розміщений аптечний пункт.

Культура ред.

В 1959 році розпочато будівництво, а в 1967 році здано в експлуатацію будинок культури. Це типове двоповерхове приміщення з актовим залом на 450 місць. В будинку культури проводяться різні культурні заходи, на високому рівні організовано дозвілля жителів села. Традиційними стали проведення свят: «Купала», «День молоді», «Зустріч поколінь». Директор сільського Будинку культури — Костенко Олександр Володимирович. В будинку культури діють 4 гуртки художньої самодіяльності: драматичний, вокальний, танцювальний, вокально-інструментальний. Приміщення закладу культури знаходиться на балансі сільської ради.

Бібліотека с. Старі Бабани знаходиться в приміщенні сільського будинку культури. Завідувачка бібліотеки — Чорнописька Віра Миколаївна з 1976 року. Діяльність бібліотеки спрямована на роботу з різними категоріями користувачів, проводиться популяризація літератури з питань відродження української національної культури, підтримуються читацькі інтереси до історії України, народних звичаїв, формування правової культури, патріотизму, пропаганда здорового способу життя. Впроваджуються нові форми масової роботи. В бібліотеці оформлено постійно діючі книжкові стенди: по краєзнавству: «Черкащина — колиска козацтва», з правової тематики для дітей: «Правила і закони в твоєму житті», виставка присвячена життю і творчості Т. Г. Шевченку: «Ми свято шануємо Тараса, людської душі Кобзаря»; по екології: «Природа — багатство нашої країни». На сьогоднішній день фонд бібліотеки становить 10058 примірників книг. Фонд бібліотеки щорічно поповнюється новими надходженнями з Уманської РЦБС.

Школа ред.

Сучасне приміщення школи побудоване у 1993 році, розрахована вона на 504 учні. Для потреб учнів діє 19 навчальних кабінетів, велика спортивна зала, бібліотека, кабінет інформаційно-комунікаційних технологій із під'єднанням до мережі Інтернет, актова зала на 100 місць із необхідним звуковим та відео устаткуванням, комбінована майстерня, кімната школяра. У школі працює 2 музеї: «Каменярства і народних ремесел» та «Музей освіти села». Навчально-виховний процес здійснюють 22 педагогічних працівники, з них 4 мають педагогічне звання «Старший учитель», 11 — вищу кваліфікаційну категорію. Учні школи беруть активну участь у різноманітних конкурсах, змаганнях, оглядах районного, обласного, державного значення, є призерами і переможцями у багатьох номінаціях. Згідно з рейтингом навчальних закладів Уманського району у 2009 році школа зайняла І місце. Приміщення школи газифіковане, діє система гарячого і холодного водопостачання. Стабільний режим роботи школи забезпечує обслуговуючий колектив у складі 14 осіб. Директор школи Фіголь Ольга Владиславівна, заступники директора: з навчально-виховної роботи — Гуменюк Леся Василівна, з виховної роботи — Музика Олена Андріївна[9].

Відомі люди ред.

  • Мокін Борис Іванович — ректор Вінницького національного технічного університету, академік Академії педагогічних наук України, доктор технічних наук, професор, Народний депутат України 1-го скликання.
  • Грицаєнко Зінаїда Мартинівна — доктор сільськогосподарських наук, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, нагороджена орденом Ярослава Мудрого. Завідувач кафедри мікробіології Уманського національного університету садівництва.
  • Нижник Тарас Андрійович — полковник, нагороджений Орденом Червоної Зірки, Герой Афганістану.
  • Шуляк Володимир Федорович — дипломат Міністерства закордонних справ.
  • Костенко Василь Андрійович — голова колгоспу ім. Кутузова.
  • Пастушенко Дмитро Григорович — заступник головного конструктора космічної промисловості.
  • Адаменко Петро Олексійович — один із заступників мера Москви Лужкова.
  • Шуляк Олександр Миколайович — генерал.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Звіт старости Старобабанівського старостинського округу за 2021 р. 
  2. Трипільське поселення Старі Бабани. mound.io.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 19 листопада 2019. 
  3. Археологія та стародавня історія Уманського району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 19 листопада 2019. 
  4. Доісторична Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 28 листопада 2019. 
  5. а б Монке, Станіслав; Петренко, Анатолій; Кузнець, Тетяна; Карасевич, Анатолій; Кривошея, Володимир; Кривошея, Ігор (2001). Нарис історії Уманщинни (з найдавніших часів до 60-х років ХХ століття) (pdf) (Монографія). Київ: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019. 
  6. Трипільське поселення Старі Бабани. mound.io.ua. Архів оригіналу за 10 січня 2017. Процитовано 2 лютого 2016. 
  7. Голодомор 1932-33 років на Черкащині. Портал Черкаської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 7 червня 2013. 
  8. Сторінками історії. stari-babany.uman-rayon.org.ua. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 19 листопада 2019. 
  9. Сайт Старобабанівської ЗОШ - Педагогічний колектив. staribabani.ucoz.ru. Процитовано 20 квітня 2017. 

Посилання ред.