Лужков Юрій Михайлович

політик (1936-2019)

Ю́рій Миха́йлович Лужко́в (21 вересня 1936, Москва — 10 грудня 2019, Мюнхен, Німеччина) — російський державний і політичний діяч.

Лужков Юрій Михайлович
рос. Ю́рий Миха́йлович Лужко́в
Народився 21 вересня 1936(1936-09-21)[4][5]
Москва, СРСР
Помер 10 грудня 2019(2019-12-10)[1][2][…] (83 роки)
Мюнхен, Німеччина
·ускладнення при хірургічному втручанніd[6][7][8]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність політик, науковець, державний діяч
Галузь політика[9]
Alma mater Російський державний університет нафти і газу імені І. М. Губкіна
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Знання мов російська
Членство Рада Федерації
Посада мер Москвиd, член Ради Федерації[d], заступник голови уряду СРСРd і Prime Minister of Moscowd
Партія Єдина Росія (2001-2010)
Конфесія РПЦ
Батько Mikhail Luzhkovd
Мати Anna Luzhkovad
У шлюбі з Батурина Олена Миколаївнаd
Автограф
Нагороди
IMDb ID 1771583
Сайт luzhkov.ru

2-й Мер Москви з 6 червня 1992 по 28 вересня 2010. Обіймав цю посаду 18 років. Восени 2010 року звільнений «у зв'язку з втратою довіри Президента Росії Дмитра Мєдвєдєва». Наступником Лужкова на посаді мера Москви став Сергій Собянін. Співголова владної партії «Єдина Росія», але після відставки подав заяву про вихід із партії.

Життєпис

ред.

Радянський період

ред.

Закінчив інститут нафтохімічної і газової промисловості ім. Губкина. У 1968 році вступив в КПРС. У 1980 став генеральним директором НВО «Нефтехимавтоматіка», в 1987 — першим заступником голови Московського міського виконавчого комітету.

Московський мер

ред.

У липні 1991 року Лужков був запропонований на пост віце-мера Москви і голови московського уряду головою Московської Ради Гаврилом Поповим як досвідчений господарник і затверджений голосуванням депутатів.

6 червня 1992 року Указом Президента Росії Єльцина Лужков був призначений мером Москви і згодом чотири рази (1996, 1999, 2003, 2007) переобирався на цю посаду (набравши відповідно 88,5 %, 69,9 %, 74,8 % голосів виборців і 32 з 35 голосів депутатів Мосгордуми; віце-мером разом з Лужковим два перші рази обирався В. П. Шанцев, посада перестала бути обираною).

Член Ради Федерації (1995—2002).

Москва за Лужкова

ред.

За час перебування Лужкова на посту мера зовнішній вигляд Москви зазнав значних змін: знесено і побудовано багато нових будівель, автомобільних доріг і транспортних розв'язок. Критики звинувачують Лужкова в потуранні необґрунтованому зносу будинків, що мають історичну цінність, порушенні міського ландшафту, що історично склався, і засміченню міста скульптурами «сумнівної художньої цінності».

Москва — центр ділової активності Росії, осереддя найбільших фінансових операцій. Рівень добробуту москвичів, зокрема прожитковий мінімум, значно перевершує рівень інших регіонів. Ряд критиків звинувачує Юрія Лужкова в корумпованості московської виконавчої влади і потуранні зрощенню міської влади і капіталу. Ці звинувачення, проте, жодного разу не були доведені до розгляду в суді. Одним з пунктів критики Юрія Лужкова також часто називають статки його дружини Олени Батуриної, котрі за оцінками Forbes складають $2,3 млрд[10].

Політична діяльність

ред.

Взяв сторону президента Бориса Єльцина під час російської політичної кризи 1993 року.

Член Державної ради при Президенті РФ, представник Російської Федерації в палаті регіонів Конгресу місцевих регіональних властей Європи, член Комітету Ради Федерації з бюджету, податкової політики, валютному регулюванню, банківській діяльності.

З кінця 1998 — лідер Загальноросійської політичної громадської організації «Отчизна», нині співголова Вищої Ради Всеросійської політичної партії «Єдина Росія».

Юрій Лужков постійно намагався набути політичної популярності[джерело?] в Росії на почуттях туги за імперією. Зокрема, стосовно України, він заперечував належність Криму і Севастополя Україні і виступав проти ратифікації Думою великого україно-російського договору зі взаємним визнанням кордонів (в чому зазнав поразки), підтримував Віктора Януковича на президентських виборах 2004 року.

Отримав жорстку критику у вересні 2010 року від російських провладних телевізійних каналів. 28 вересня 2010 президент Росії Дмитро Медведєв відправив Юрія Лужкова у відставку з посади мера Москви з формулюванням «через втрату довіри».

Сім'я

ред.

З першою дружиною, Мариною Башиловою, одружився 1958 року. У них народилися два сини — Михайло і Олександр. Марина померла 1989 року. 1991 року Юрій Лужков одружився вдруге, з Оленою Батуриною. У цьому шлюбі народилися дві дочки — Олена (1992) і Ольга (1994).

Дружина Лужкова — Олена Батурина — підприємець-мільярдер, найбагатша жінка Росії, власниця компанії «Інтеко». Компанія здійснює численні будівельні і виробничі контракти на території Москви і інших регіонів РФ.

Імідж

ред.

Характерні риси іміджу Юрія Лужкова: постійний головний убір — кепка; хобі — розведення бджіл, великий теніс. Кілька років тому в одному з московських парків встановлена статуя мера-тенісиста. Мед з своїх пасік Лужков любив підносити в подарунок з будь-яких урочистих нагод.

Лужков любив з'являтися на публіці на різних святах і урочистостях, з ентузіазмом просуваючи й захищаючи інтереси свого міста. По московському телеканалу його зазвичай показували при відвідуванні чергового будівельного об'єкта на чолі численної групи заступників і підлеглих або таким, що лає недбайливих працівників міських служб. Серйозно захоплювався бджільництвом.

30 березня 2010 року Севастопольська міськрада звернулася до президента Віктора Януковича з проханням про зняття статусу персони нон грата з мера Москви Юрія Лужкова.

Публікації

ред.

Автор понад 200 друкованих праць, а також книг з проблем соціально-економічного розвитку Росії; має понад 50 винаходів[11].

Не маючи вченого ступеня, Лужков проте є почесним професором РАН, МГУ, Академії праці і соціальних відносин, низки російських і зарубіжних університетів, академік низки академій Росії.

Виноски

ред.
  1. а б Юрий Лужков скончался в МюнхенеРЕН ТВ, 2019.
  2. а б Iouri Loujkov, ancien maire de Moscou, est mort // Le Monde / J. FenoglioParis: Société éditrice du Monde, 2019. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  3. а б Yuri Luzhkov, transformative Moscow mayor, dies at 83 // The Washington Post / M. MurrayWashington: Fred Ryan, 1877. — ISSN 0190-8286; 2641-9599
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Munzinger Personen
  6. https://www.lavanguardia.com/vida/20191210/472167198039/fallece-yuri-luzhkov-alcalde-de-moscu-entre-1992-y-2010.html
  7. https://mundo.sputniknews.com/rusia/201912101089586172-fallece-el-exalcalde-de-moscu-yuri-luzhkov/
  8. https://www.washingtonpost.com/local/obituaries/yuri-luzhkov-transformative-moscow-mayor-dies-at-83/2019/12/10/158ed11c-1b3f-11ea-8d58-5ac3600967a1_story.html
  9. Czech National Authority Database
  10. Forbes List Directory. Форбс. Архів оригіналу за 16 лютого 2023. Процитовано 17 лютого 2023. (англ.)
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 2 жовтня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

ред.