Старо-Олександрівська сільська рада
Старо-Олександрівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Черняхівському і Червоноармійському (Пулинському) районах Волинської округи, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Стара Олександрівка.
| Старо-Олександрівська сільська рада | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
| Основні дані | |||
| Країна |  СРСР— УРСР
| ||
| Область | Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
| Район | Черняхівський район Червоноармійський район | ||
| Адм. центр | с. Стара Олександрівка | ||
| Утворена | 1923 року | ||
| Ліквідована | 11 серпня 1954 року | ||
| Склад | |||
| Кількість членів | |||
| Голова ради | |||
| Територія та населення | |||
| Населення | 1 338 (1931) | ||
| Населені пункти | 1 (1946) | ||
| Контактні дані | |||
| Адреса | с. Стара Олександрівка, Червоноармійський р-н, Житомирська обл., Українська РСР | ||
| |||
Населені пункти ред.
Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:
Населення ред.
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 169 осіб, кількість дворів — 190[1].
Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 214 осіб[2].
Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 338 осіб[3].
Історія та адміністративний устрій ред.
Створена 1923 року в складі колоній Людвиківка, Нова Олександрівка та Стара Олександрівка Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоутвореного Черняхівського району Житомирської округи. 24 серпня 1923 року передана до складу Пулинського (згодом — Червоноармійський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 18 жовтня 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК (протокол № 10/5 від 8 жовтня 1924 року), сільську раду реорганізовано у німецьку національну. Одночасно підпорядковано кол. Єрузалимка Бабичівської сільської ради Пулинського району. Станом на 1 жовтня 1941 року колонії Єрузалимка, Людвиківка та Нова Олександрівка не значилися на обліку населених пунктів[4].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Червоноармійського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Стара Олександрівка[5].
Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію ради та с. Стара Олександрівка приєднано до складу Колодіївської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області[4].
Примітки ред.
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 147. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 12. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Панчук М., Ковальчук О., Чирко Б. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 75. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 179, 274, 347, 379, 520, 551. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2023.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 187. Процитовано 31 жовтня 2023.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |