Чукалівка

село Чукалівка
	Герб
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська
Район	Івано-Франківський район
Громада	Івано-Франківська міська громада
Основні дані
Засноване	1648
Перша згадка	1648 (376 років)
Населення	1407
Площа	4,5 км²
Густота населення	312,67 осіб/км²
Поштовий індекс	77458
Телефонний код	+380 03436
Географічні дані
Географічні координати	48°52′05″ пн. ш. 24°41′23″ сх. д. / 48.86806° пн. ш. 24.68972° сх. д.Координати: 48°52′05″ пн. ш. 24°41′23″ сх. д. / 48.86806° пн. ш. 24.68972° сх. д.
Водойми	р. Бистриця Надвірнянська
Місцева влада
Адреса ради	77458, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Чукалівка, вул. Клубна, 1а
Карта
	Чукалівка
	Чукалівка
Мапа
	Чукалівка у Вікісховищі

Чу́калівка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Івано-Франківської міської громади.

Не плутати з Чоколівкою — історичною місцевістю Києва, селищем.

Історія ред.

Перша документальна згадка про село Чукалівка датується 1652 роком. Цікаво, що тоді воно мало подвійну назву — Слобідка Чукалівка або Красний Потік. Місцева легенда говорить: «У 1648 році почалися польсько- козацькі війни. Богдан Хмельницький з великим військом пішов на Польщу. Одного полковника він послав на Прикарпаття для того, щоб вигнати поляків з України. Сталося так, що військо з сотником Сичем попало в полон. Троє козаків вирішили прорватися з оточення, але їх було вбито. Ім'я одного з них — Чукало, на честь якого і названо село». За Австро-Угорщини, в період від 1772 до 1918 року село Чукалівка адміністративно належала до домінії Станиславів Станіславівського округу, а з 1854 року до Богородчанського повіту. У 1858 році в селі нараховувалося тільки 290 мешканців. Цього ж року вперше згадується у селі однокласна парохіяльна школа, до якої ходив 21 школяр.

Читальня «Просвіта» в селі була створена в 1910 році. В 1913 році в селі парохом став о. Теодор Матейко який заснував «Братство тверезости», воно нараховувало 30 членів і проіснувало до 1925 року і мало тоді 61 братчика. В 30- х роках загальна площа села становила 4,13 кв. м. В 1935 році в селі проживало 512 греко-католиків. З історією с. Чукалівки кінця 30-х початку 40-х років пов'язане ім'я відомого церковного і культурного діяча Прикарпаття священника Івана Блавацького.

Перед війною в селі відбулася місія. 30 червня 1941 року село було захоплене німцями. В той же день ОУН, яку очолив Степан Бандера, проголосував у Львові Акт відновлення Української держави. З новими надіями про українську самостійність галичани збирали кошти на «дар української держави». Розпочали акцію селяни села з ініціативи Прокопа Петришина, назбиравши 2.217 крб.

Німецька окупація тривала до 27 липня 1944 року. На примусові роботи у рейх вивезено 48 чоловіків, ще 23 не повернулися до рідних домівок з доріг другої світової війни. В 1946 році церква в селі примусово переведена до православної юрисдикції. В 1948 році відкрилася початкова школа. В 1953 році вперше в 115 хатах села почули радіо. В 1969 році за кошти колгоспу «Леніна», почалося будівництво клубу, який в 1972 році було здано в експлуатацію.

В 1974 році було відкрито Міське кладовище розміром понад 50 гектарів. На кладовищі похована велика кількість знаних в області та Івано-Франківську людей, зокрема, народні артисти України Сергій Романюк, Христина Фіцалович, літераторка Ольга Дучимінська, науковиця Олена Дєльцова тощо^[2].

В 1990 році розпочалася газифікація села під керівництвом Петришина Миколи Дмитровича, Карася Олександра.

13 грудня 1991 року утворилася Чукалівська сільська рада. Голова Шиптур Іван Дмитрович, секретар Гаврилів Ігор Богданович.

Того ж 1991 року чукалівська церква знову стала греко-католицькою, а наступного року були відновлено хрести, які свого часу було встановлено на честь скасування кріпосного права. Напередодні з черніївських гаїв Дорошенко Петро Михайлович, та їздовий Влашин Роман Антонович привезли дуби, з яких були зроблені 2 хрести.

В 1992 році почалося будівництво нової школи. Але через брак коштів цю роботу було заморожено. В цьому ж році сільський клуб перейменували на Будинок культури.

Релігія ред.

церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (1873, дерев'яна, УГКЦ)

Населення ред.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Відсоток
українська	98,86%
російська	1%

Відомі люди ред.

Проживали

о. Іван Блавацький (1887—1963) — український греко-католицький священник, громадський діяч^[4].

Поховані

Володимир Босацький (1936—2005) — видатний лікар, науковець, засновник Прикарпатського центру репродукції людини.
Андрій Витвицький (1987—2018) — український громадський активіст, учасник війни на сході України, доброволець розвідгрупи «Санти» ДУК ПС.
Сергій Гундер (1977—2018) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Олена Дєльцова (1944—2023) — українська науковиця-морфолог, гістолог, педагог, доктор медичних наук.
Ольга Дучимівська (1883—1988) — українська письменниця, поетеса, літературний критик, репресована.
Роман Грицик (1986—2014) — український військовик, молодший сержант, учасник російсько-української війни.
Дмитро Момей (1982—2015) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.