Ломей Дмитро Вікторович

Дмитро́ Ві́кторович Ломе́й (2 лютого 1982(19820202) — 22 лютого 2015) — солдат Добровольчого українського корпусу.

Ломей Дмитро Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png Солдат
Ломей Дмитро Вікторович.jpg
Загальна інформація
Народження 2 лютого 1982(1982-02-02)
Цуцилів
Смерть 22 лютого 2015(2015-02-22) (33 роки)
Піски
Псевдо «Ломик»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Формування
Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg
 ДУК
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шляхРедагувати

Закінчив Тлумацьку школу-інтернат, їздив на заробітки. З родиною знімали житло в Цуцилові. В 2014 році, пфісля побиття студентів, приїхав до Києва, брав активну участь у подіях Революції Гідності. Від серпня 2014-го — боєць 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», до якого пішов впотай від родини. Дружина вважала, що Дмитро поїхав на заробітки — адже сім'я жила не багато. Аж поки якось, розмовляючи з чоловіком по телефону, не почула вибухи.

Загинув у ніч 3 22 на 23 лютого 2015 року поблизу селища Піски під час артилерійського обстрілу з боку російських терористів, від влучення снаряду завалилась стіна, загинуло двоє бійців — Дмитро Ломей та Дмитро Колєсніков, ще 5 зазнали поранень. Дмитра спершу контузило, за другим вибухом винесло разом зі стіною та прикидало уламками.

Похований в с. Чукалівка Тисменицького району.

Залишилася дружина Надія та двоє синів, Святослав 2010 і Артур 2012 р.н.

НагородиРедагувати

  • нагороджений медаллю «За мужність і милосердя» від Митрополита Галицького, керуючого Івано-Франківською єпархією УАПЦ.
  • В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

ВшануванняРедагувати

  • 18 лютого 2016 року, в Тлумацькій школі-інтернаті відкрито меморіальну дошку на честь випускника Дмитра Ломея;

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати