Філіппе Коутінью
Філі́ппе Коуті́нью Корре́я (порт. Philippe Coutinho Correia, МФА: [fiˈlipi kowˈtʃĩj̃u], нар. 12 червня 1992, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, атакувальний півзахисник англійської «Астон Вілли» та збірної Бразилії.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Філіппе Коутінью Коррея | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 12 червня 1992 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ріо-де-Жанейро, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 172 см [1] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 68 кг[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія[3]
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | атакувальний півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Ад-Духаїль»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 23 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1999–2009 | «Васко да Гама»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
Вихованець футбольної школи клубу «Васко да Гама». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2009 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 40 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Васко да Гама», був основним гравцем команди.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Інтернаціонале», до складу якого приєднався в липні 2010 року. Проте пробитися в основний склад бразильцю не вдалося, тому він не часто виходив у складі основної команди.
На початку 2012 року перейшов до «Еспаньйолу» на правах оренди до кінця сезону, після завершення якого повернувся в «Інтернаціонале».
30 січня 2013 року англійський «Ліверпуль» підписав довгостроковий контракт з Коутінью. За інформацією англійської преси, сума угоди склала близько 10 мільйонів фунтів. Коутіньо був визнаний найкращим гравцем «Ліверпуля» в сезоні 2014/2015, а також увійшов у символічну збірну того ж року.
«Барселона» ред.
У серпні 2017 року іспанська «Барселона» вела переговори з «Ліверпулем» про придбання Коутінью, який запросив трансфер. Директор «Барселони» Альберт Солер стверджував, що англійці відкинули три пропозиції і запросили за гравця 200 млн євро (183 млн фунтів стерлінгів), на що керівництво каталонського клубу не погодилося. 6 січня 2018 року Коутінью все-таки перейшов до «Барселони» за 106 млн фунтів стерлінгів. Передбачалося , що ця сума могла зрости до 142 млн за рахунок бонусів. Контракт гравця розрахований на п'ять з половиною років, сума відступних за нього склала 400 млн євро.
Протягом другої частини сезону 2017/18 був здебільшого основним гравцем нової команди, допоміг команді зробити «золотий дубль», вигравши чемпіонат і Кубок Іспанії. Наступного сезону «Барселона» з бразильцем у складі захистила чемпіонський титул.
19 серпня 2019 року було оголошено про перехід Коутінью на умовах річної оренди до лав мюнхенської «Баварії», яка за неофіційною інформацією мала право викупу гравця по завершенні оренди за 120 мільйонів євро. Проте після року, проведеного у Німеччині, протягом якого зокрема став переможцем Ліги чемпіонів, він повернувся до каталонського клубу.
7 січня 2022-го «Барселона» вчергове відправила Філіппе Коутінью в оренду, на цей раз до «Астон Вілли»[4].
Виступи за збірні ред.
У квітні 2009 року дебютував у складі юнацької збірної Бразилії, разом з якою був учасником чемпіонату Південної Америки до 17 років. По ходу турніру зіграв 5 матчів, в яких забив 3 м'ячі. Всього взяв участь у 8 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 3 забитими голами.
З 2011 року залучався до складу молодіжної збірної Бразилії, в складі якої став молодіжним чемпіоном світу. У другій зустрічі зі збірною Австрії відзначився, точно пробивши з пенальті. У наступному поєдинку оформив дубль у ворота Панами. У фіналі турніру бразильці переграли однолітків з Португалії. На рахунку Філіпа 3 голи.[5]
7 жовтня 2010 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії, вийшовши на поле в основному складі на товариський матч проти збірної Ірану, матч завершився з рахунком 3:0 на користь Бразилії. На момент цього поєдинку Філіппе було всього лише 18 років.
У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 2015 року у Чилі, на якому зіграв у трьох матчах, а його збірна вилетіла у чвертьфіналі.
Наступного року взяв участь у «Столітньому» Кубку Америки у США, де виходив на поле у стартовому складі в усіх трьох матчах групового етапу і зробив свій внесок у розгром аутсайдера групи, збірної Гаїті, з рахунком 7:1, зробивши хет-трик. Проте поразка і нічия у решті матчів групи не дозволили бразильцям вийти у плей-оф.
У травні 2018 року був включений до заявки збірної Бразилії для участі у тогорічному чемпіонаті світу, де взяв участь в усіх п'яти іграх своєї збірної на турнірі, який вона залишила на стадії чвертьфіналів.
Наступного року також був основним гравцем бразильської команди на Кубку Америки 2019, на якому вона здобула свій дев'ятий титул найсильнішої збірної континенту.
Статистика виступів ред.
Статистика клубних виступів ред.
- Станом на 28 вересня 2020 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2009 | «Васко да Гама» |
СB | 12 | 0 | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 12 | 0 |
| 2010 | ЛК+СA | 17+7 | 3+1 | КБ | 4 | 1 | — | — | — | — | — | — | 28 | 5 | |
| Усього за «Васко да Гама» | 17+19 | 3+1 | 4 | 1 | 40 | 5 | |||||||||
| 2010—2011 |  «Інтернаціонале» |
A | 14 | 1 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 6 | 0 | СІ+СУ+КЧС | 0+1+0 | 0 | 21 | 1 |
| 2011—2012 | A | 5 | 1 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 3 | 0 | СІ | 0 | 0 | 8 | 1 | |
| 2011—2012 |  «Еспаньйол» |
ПД | 16 | 5 | КІ | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 16 | 5 |
| 2012—2013 | «Інтернаціонале» |
A | 10 | 1 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 9 | 2 | - | - | - | 19 | 3 |
| Усього за «Інтернаціонале» | 28 | 3 | 0 | 0 | 18 | 2 | 1 | 0 | 47 | 5 | |||||
| 2012—2013 |  «Ліверпуль» |
ПЛ | 13 | 3 | КА+КЛ | 0+0 | 0 | ЛЄ | - | - | - | - | - | 13 | 3 |
| 2013—2014 | ПЛ | 33 | 5 | КА+КЛ | 3+1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 37 | 5 | |
| 2014—2015 | ПЛ | 35 | 5 | КА+КЛ | 7+4 | 3+0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+1 | 0 | - | - | - | 52 | 8 | |
| 2015–16 | ПЛ | 26 | 8 | КА+КЛ | 1+3 | 1+1 | ЛЄ | 13 | 2 | - | - | - | 43 | 12 | |
| 2016–17 | ПЛ | 31 | 13 | КА+КЛ | 2+3 | 0+1 | - | - | - | - | - | - | 36 | 14 | |
| 2017-січ. 2018 | ПЛ | 14 | 7 | КА+КЛ | 0+1 | 0 | ЛЧ | 5 | 5 | - | - | - | 20 | 12 | |
| Усього за «Ліверпуль» | 152 | 41 | 25 | 6 | 24 | 7 | - | - | 201 | 54 | |||||
| січ.-черв. 2018 | «Барселона» |
ПД | 18 | 8 | КІ | 4 | 2 | ЛЧ | - | - | - | - | - | 22 | 10 |
| 2018–19 | ПД | 34 | 5 | КІ | 7 | 3 | ЛЧ | 12 | 3 | СІ | 1 | 0 | 54 | 11 | |
| 2019–20 |  «Баварія» |
БЛ | 23 | 8 | КН | 4 | 0 | ЛЧ | 11 | 3 | СН | - | - | 38 | 11 |
| 2020–21 | «Барселона» |
ПД | 12 | 2 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 2 | 1 | СІ | 0 | 0 | 14 | 3 |
| 2021–22 | ПД | 12 | 2 | КІ | 0 | 0 | ЛЧ | 4 | 0 | СІ | 0 | 0 | 16 | 2 | |
| Усього за «Барселону» | 76 | 17 | 11 | 5 | 18 | 4 | 1 | 0 | 106 | 26 | |||||
| Усього за кар'єру | 331 | 78 | 47 | 12 | 71 | 16 | 2 | 0 | 451 | 106 | |||||
Статистика виступів за збірну ред.
- Станом на 28 вересня 2020 року
Бразилія
Досягнення ред.
- Володар кубка Італії:
- Володар Суперкубка Італії з футболу:
- «Інтернаціонале»: 2010
- «Інтернаціонале»: 2010
- Володар Кубка Іспанії (2):
Чемпіон Іспанії (2):
- Володар Суперкубка Іспанії (1):
- Чемпіон Німеччини (1):
- Володар Кубка Німеччини (1):
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА (1):
- Бразилія U-20: 2011
- Чемпіон Південної Америки (U-15): 2007
- Чемпіон Південної Америки (U-17): 2009
- Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2014, 2018
- Переможець Кубка Америки: 2019
Джерела ред.
- ↑ Philippe Coutinho Correia. it.soccerway.com. 17-06-2010. Архів оригіналу за 21-07-2013. Процитовано 05-03-2012.
- ↑ а б в https://www.fcbarcelona.com/football/first-team/staff/players/2018-2019/philippe-coutinho
- ↑ FIFA World Cup 2022 Sticker Album — 80 с. — ISBN 978-65-5516-143-4
- ↑ Філіппе Коутіньйо на правах оренди перейшов в "Астон Віллу". Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
- ↑ Голи Филлипе Коутінью на ЧС U-20 у 2011 році. gole.su.[недоступне посилання з травня 2019]
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Філіппе Коутінью |
- Філіппе Коутінью на сайті ФІФА (англ.)
- Філіппе Коутінью на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Філіппе Коутінью на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Філіппе Коутінью на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Філіппе Коутінью на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Філіппе Коутінью на сайті Soccerbase (англ.)
- Філіппе Коутінью на сайті fussballdaten.de (нім.)