Форстерит
Форстерит (англ. forsterite; нім. Forsterit m) — мінерал класу силікатів, магніїстий різновид олівіну острівної будови. Від прізвища німецького вченого Й.Форстера (Forster), A.Levy, 1824. Синоніми: болтоніт, олівін магнієвий.
| Форстерит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Fo[2] |
| Хімічна формула | Mg₂SiO₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AC.05[3] |
| Dana 8 | 51.3.1.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія[4] |
| Просторова група | просторова група Pbnmd[4] |
| Твердість | 7 |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Адоларіус Якоб Форстерd[3] |
| Типова місцевість | Сомма[5] |
 Форстерит у Вікісховищі | |
Опис ред.
Хімічна формула: Mg2[SiO4].
Містить (%): MgO — 57,1; SiO2 — 42,9.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: ізометричні або злегка сплюснуті кристали. Спайність недосконала. Густина 3,22. Тв. 6,75-7,25. Колір білий до світло-зеленого або лимонно-жовтого. Риса біла. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий.
Генезис ред.
Утворюється у процесі серпентинізації ультраосновних порід і відомий в асоціації з магнезитом, флогопітом, гематитом, шпінеллю, серпентином, хондродитом, кліногумітом, бруситом.
Поширення ред.
Важливий мінерал ультраосновних комплексів. Зустрічається також в контаково-метаморфічних породах (доломітах, вапняках) разом з хондродитом і флогопітом. Знахідки: Снарум (Норвегія), Урал (Росія). Зустрічається в старих вулканічних відкладах Везувію (Італія).
Використання ред.
Використовують для виготовлення вогнетривкої цегли.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ Lévy A. Observations on the preceding paper, with an account of a new mineral // Ann. Philos. / T. Thomson — London: 1824. — Vol. 7. — P. 59–62. — ISSN 0365-4915
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Форстерит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Форстерит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.