Тюльпан Шренка

вид рослин

Тюльпа́н Шре́нка (Tulipa schrenkii)[1] — вид багаторічних рослин родини лілійних. Занесений до Червоної книги України. Один із найстаріших культурних тюльпанів, на основі якого виведено багато сортів.

Tulipa suaveolens
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілієві (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Lilieae
Рід: Тюльпан (Tulipa)
Вид:
Tulipa suaveolens (T. suaveolens)
Біноміальна назва
Tulipa suaveolens
Roth, 1794

Опис ред.

Трав'яниста рослина 10-40 см заввишки (окремі особини можуть не перевищувати 3-6 см)[2] та 1,5-38 см завширшки, геофіт, ефемероїд. Цибулини завширшки 2,5-3 см, яйцеподібні з бурими тонкошкірястими, з внутрішнього боку притиснутоволосистими оболонками. Стебла голі або у верхній частині опушені, їх верхня частина нерідко має червонувате забарвлення. Листків 2-4, вони широколанцетні, сизі, по краю хвилясті, зазвичай зісподу опушені, завдовжки 3-20 см, завширшки 0,9-6,4 (в середньому 3-4) см, завтовшки 0,2-0,8 см.

Квітки 2,5-7 см завдовжки, поодинокі, зі слабким ароматом. Колір пелюсток найчастіше вогняно-червоний, рідше — жовтий, білий, бузково-рожевий, трапляються строкаті особини. Біля основи кожної пелюстки помітна жовта або чорна пляма. Кінці пелюсток можуть бути гострими або заокругленими. Тичинки жовті або чорні. Плід — коробочка до 20-40 мм завдовжки і до 20 мм завширшки.

Екологія та поширення ред.

Рослина світлолюбна, посухостійка, віддає перевагу звичайним і південним чорноземам, каштановим ґрунтам. Зростає у степах, напівпустелях, на степових солонцях, відслоненнях вапняків і крейди. В гірських районах підіймається до висоти 600 м над рівнем моря.

Цвітіння відбувається у квітні-травні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням та вегетативно (цибулинами).

Ареал простягається від Північного Причорномор'я і пониззя Дону через Кавказ, Закавказзя, захід Ірану до Західного Казахстану, Центральної Азії, Західного Сибіру, Китаю. В Україні трапляється в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській, Луганській областях, особливо численний в Криму.

Статус виду ред.

Українські популяції потерпають від збирання квітів для букетів, викопування цибулин, надмірного випасання худоби, розорювання степів. Як вид, що знаходиться на північно-західній межі ареалу, тюльпан Шренка охороняється в заповідниках «Асканія-Нова», Луганському, Українському степовому, Карадазькому, Чорноморському, а також в Азово-Сиваському національному парку.

Застосування ред.

Завдяки яскравому забарвленню серед дикорослих тюльпанів цей вид є одним з найгарніших. Він також одним з найперших введений у культуру. Сталося це в околицях міста Кафа (сучасна Феодосія). Звідси «вогняні» тюльпани були завезені в Османську імперію, де набули великої популярності. Наприклад, за часів правління султана Селіма II (1574 р.) з Кафи було вивезено 300 000 цибулин тюльпанів Шренка для прикрашення саду палацу Топкапи.

Після того, як з культурою тюльпанів познайомилися голландці, рослину почали широко використовувати для гібридизації з іншими видами. Таким чином, наприкінці XVI ст. на основі тюльпану Шренка було виведено перші культурні сорти, зокрема 'Дюк ван Толь', який вважається класичним.[3] В сучасній селекції тюльпанів вид відіграє важливу роль. Сорти, виведені на основі тюльпану Шренка, відносять переважно до класу Тріумф (клас 3). Крім того, в межах класу 15 культивують і дикі форми цієї рослини.

Систематика ред.

Вперше вид описаний Альбрехтом Вільгельмом Ротом в 1794 році під назвою Tulipa suaveolens (лат. «тюльпан запашний»). Сучасну назву рослина дістала від Едуарда Регеля в 1873 році.[4] Німецький ботанік назвав вид на честь мандрівника Олександра Густава фон Шренка, який доклав багато зусиль для дослідження Казахстану і Киргизії.

Тривалий час обидві старовинні назви вважалися тотожними, втім сучасні систематики схиляються до думки, що синонімом тюльпана Шренка слід вважати Tulipa gesneriana subsp. schrenkii (Regel) Nyman.

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. The Plant List.(англ.)
  2. Структура изменчивости некоторых морфологических параметров тюльпана Шренка (Tulipa schrenkii Regel) / Кашин А. С., Петрова Н. А., Шилова И. В. // Ежемесячный научный журнал. — 2014. — № 3. — С. 40. (рос.)
  3. Anna Pavord 1999. The tulip. London, Bloomsbury, 25, 41, 138.(англ.)
  4. Труды Санкт-Петербургского ботанического сада (1873).(лат.)

Посилання ред.

Тюльпан Шренка в Червоній книзі України. — Переглянуто 7 вересня 2015 р.