Суржинці
Су́ржинці — село в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.
| село Суржинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський |
| Громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020230160030543 |
| Основні дані | |
| Населення | 39 |
| Площа | 0,377 км² |
| Густота населення | 103,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32354 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′17″ пн. ш. 26°46′52″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.78111° сх. д.Координати: 48°40′17″ пн. ш. 26°46′52″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.78111° сх. д. |
| Водойми | річка Тернава |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32354, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Кульчіївці |
| Карта | |
  Суржинці | |
 Суржинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Суржинці тутешні називають «Подільською Швейцарією».
Географія ред.
Село Суржинці розкинулось на березі річки Тернава за 18 км. від Кам'янця-Подільського. Через село проходить автомобільна дорога Т 2317.
Клімат ред.
Суржинці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія ред.
На території села знайдено таємничий суржинецький ідол неподалік річки Тернавка, ще у 70-х роках минулого століття. За словами істориків, він був розташований не на місці капища, а перевезений на околицю села та встановлений, ймовірніше, як межовий знак. Попередньо його відносять до доби пізнього неоліту.[1]
Перша згадка про поселення в другій половині XVII століття.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.
Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення ред.
Населення становить 39 осіб за переписом 2001 року.
Станом на 2020 рік в селі мешкало 27 осіб.
Мова ред.
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Туризм ред.
Село розташоване в яру річки Тернава і має дуже гарні краєвиди схилів, які засаджені лісами, недарма її називають «Подільською Швейцарією». В поселені діє декілька еко-садиб, за рахунок не великої кількості жителів села, тут зберігається первина природа і природня тиша.
Природа ред.
- Національний природний парк «Подільські Товтри». Село лежить у межах парку.
- Три поля з тюльпанами на обох берегах Тернави[3]
- Суржинецький яр
Світлини ред.
| Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також ред.
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки ред.
- ↑ Суржинці: тюльпанова долина і колиска прадавніх ідолів.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=(довідка) - ↑ ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- ↑ http://kamienczanka.livejournal.com/252991.html
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |