Суржинці

село в Хмельницькій області, Україна

Су́ржинцісело в Україні, в Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області.

село Суржинці
Суржинецький яр
Суржинецький яр
Суржинецький яр
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський
Громада Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68020230160030543
Основні дані
Населення 39
Площа 0,377 км²
Густота населення 103,45 осіб/км²
Поштовий індекс 32354
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°40′17″ пн. ш. 26°46′52″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.78111° сх. д. / 48.67139; 26.78111Координати: 48°40′17″ пн. ш. 26°46′52″ сх. д. / 48.67139° пн. ш. 26.78111° сх. д. / 48.67139; 26.78111
Водойми річка Тернава
Місцева влада
Адреса ради 32354, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Кульчіївці
Карта
Суржинці. Карта розташування: Україна
Суржинці
Суржинці
Суржинці. Карта розташування: Хмельницька область
Суржинці
Суржинці
Мапа
Мапа

CMNS: Суржинці у Вікісховищі

Суржинці тутешні називають «Подільською Швейцарією».

Географія ред.

Село Суржинці розкинулось на березі річки Тернава за 18 км. від Кам'янця-Подільського. Через село проходить автомобільна дорога Т 2317.

Клімат ред.

Суржинці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.

Історія ред.

На території села знайдено таємничий суржинецький ідол неподалік річки Тернавка, ще у 70-х роках минулого століття. За словами істориків, він був розташований не на місці капища, а перевезений на околицю села та встановлений, ймовірніше, як межовий знак. Попередньо його відносять до доби пізнього неоліту.[1]

Перша згадка про поселення в другій половині XVII століття.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 селяни села пережили жахливі події — Голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках село вчергове пережило голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

З 14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення ред.

Населення становить 39 осіб за переписом 2001 року.

Станом на 2020 рік в селі мешкало 27 осіб.

Мова ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Туризм ред.

Село розташоване в яру річки Тернава і має дуже гарні краєвиди схилів, які засаджені лісами, недарма її називають «Подільською Швейцарією». В поселені діє декілька еко-садиб, за рахунок не великої кількості жителів села, тут зберігається первина природа і природня тиша.

Природа ред.

  • Національний природний парк «Подільські Товтри». Село лежить у межах парку.
  • Три поля з тюльпанами на обох берегах Тернави[3]
  • Суржинецький яр

Світлини ред.

Див. також ред.

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки ред.

  1. Суржинці: тюльпанова долина і колиска прадавніх ідолів. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  2. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  3. http://kamienczanka.livejournal.com/252991.html