Пришиб (селище)
Приши́б — селище в Україні, у Михайлівській селищній громаді Василівського району Запорізької області.
Селище Пришиб | |
---|---|
Вокзал станції Пришиб | |
Країна | Україна |
Область | Запорізька область |
Район | Василівський район |
Громада | Михайлівська селищна громада |
Код КАТОТТГ: | |
Основні дані | |
Засновано | 1874 (150 років) |
Статус | із 2024 року |
Площа | 4.29 км² |
Населення | 3110 (2019)[1] |
Густота | 725 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 72013—72014 |
Телефонний код | +380 6132 |
Географічні координати | 47°15′11″ пн. ш. 35°19′23″ сх. д. / 47.25306° пн. ш. 35.32306° сх. д.Координати: 47°15′11″ пн. ш. 35°19′23″ сх. д. / 47.25306° пн. ш. 35.32306° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 89 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Пришиб |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 29 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 86 км |
- автошляхами: | 83,9 км |
Селищна влада | |
Адреса | 72013, Запорізька обл., Василівський р-н, смт Пришиб, вул. Центральна, 75 |
Карта | |
Пришиб у Вікісховищі |
Географія ред.
Селище міського типу Пришиб розташоване за 86 км від обласного центру, за 29 км від районного центру та 9 км від адміністративного центру громади смт Михайлівка. Через селище пролягають автошлях територіального значення Т 0810 та залізнична лінія Запоріжжя — Федорівка, на якій знаходиться однойменна залізнична станція.
Історія ред.
Виникнення селища пов'язано зі спорудженням у другій половині XIX століття Лозово-Севастопольської залізниці. У 1874 році на місці, де новозбудована колія перетинала ґрунтовий шлях Нікополь — Великий Токмак, поблизу волосного центру села Михайлівки споруджено станцію, що теж отримала назву Михайлівки. Навколо неї почали селитися спочатку її будівельники, а згодом — залізничники.
У 1894 році Лозово-Севастопольську залізницю об'єднана з Курсько-Харково-Азовською. На ділянці останньої вже була станція під такою ж назвою — Михайлівка. Отже, щоб уникнути плутанини, таврійську станцію й селище при ній було перейменовано в Пришиб. Назва селища походить від старослов'янського «пришибь», що означає — яр при крутому повороті річки. Назву перенесли сюди селяни Кобеляцького повіту Полтавської губернії, які до переселення у Таврію жили в слободі Пришиб поблизу містечка Келеберди.
З початком Другої світової війни від Пришибської сільради добровільно вступило до лав Червоної армії близько 800 чоловіків. Тих, хто пішов на фронт, замінили жінки, підлітки, літні люди. Чимало колгоспниць сіло за кермо трактора, очолили ланки та ферми.
4 вересня 1941 року німецька авіація бомбардувала Пришиб, було зруйновано станцію, елеватор, приміщення шкіл, МТМ, ферм, чимало житлових будинків; загинуло багато мирних жителів. Коли наблизився фронт, за Урал евакуювали значну кількість колгоспного добра, худоби й устаткування, створили винищувальний батальйон.
Гітлерівці захопили Пришиб 4 жовтня 1941 року. Відразу ж почалися арешти й розстріли комуністів, комсомольців, безпартійних радянських активістів, які не встигли евакуюватися. Окупанти грабували населення, понад 120 юнаків і дівчат примусово відправлено на роботи до Німеччини.
27 жовтня 1943 року воїни 823-го полку 301-ї гірничо-стрілецької дивізії 5-ї ударної армії зайняли Пришиб, вибивши з нього німецько-фашистські війська. У бою за селище загинуло 137 бійців Червоної армії. На честь пам'яті воїнів-визволителів облаштована братська могила та встановлено пам'ятник.
10 травня 1957 року населеному пункту надано статус селища міського типу.
12 червня 2020 року, в ході децентралізації, Пришибська селищна рада об'єднана з Михайлівською селищною громадою.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Михайлівського району, селище міського типу увійшло до складу Василівського району[2].
Невдовзі після початку повномасштабної агресії Росії проти України був окупований військами РФ.
Населення ред.
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2019 |
---|---|---|---|---|
5116 | 4467 | 4067 | 3495 | 3110 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001) ред.
українська мова | російська |
---|---|
80,15 % | 19,05 % |
Економіка ред.
Об'єкти соціальної сфери ред.
- Школа.
- Лікарня.
- Дитячий дошкільний навчальний заклад.
Цікаві факти ред.
На північно-західній частині від Пришибу знаходилося 22 кургани епохи бронзи, скіфського часу та середньовіччя. Але внаслідок самовільних розкопок селянами курганів у першій половині XX століття вже на 1988 р. їх залишилось 6[5]
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Ухвала про банкрутство ОАО «Пришибський ремонтно-механічний завод» (Посилання. Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.)
- ↑ ПАТ «Михайлівський райагропостач»
- ↑ Рассамакин, Юрій Яковлевич (1992). Курганна група у смт Пришиб (рос.). Киев: Ін-т археол.
Посилання ред.
- Пришиб — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Пришиб (селище) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |